Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
НУ ЧЕЛ ЭТ ЖЕ В ИНТЕРНЕТЕ НАЙТИ МОЖНО А НЕ В ЗНАНИЯХ
ВОТ ИЗ ИНТЕРНЕТА (И ЖАЛОБУ НЕ НАДО НЕ НРАВИТЬСЯ УДАЛИ ОТВЕТ!)
1. Сформирован централизованный аппарат управления — Дворец со своей канцелярией и Государев двор, в работе которого участвовали представители старых боярских родов.
2. Образованы новые территориальные единицы, уезды, которые делились на волости и станы, управляли этими единицами наместники и волостели.
3. Сформирована общегосударственная система дорожной и почтовой связи — ямская гоньба.
4. Принят Судебник 1497 г., в котором преступления были классифицированы по видам, регламентировались нормы судебных пошлин, проведение судебных поединков, порядок выдачи судебных актов.
5. Судебник 1497 г. ограничивал свободу крестьян, разрешая переход от одного хозяина к другому только за неделю до и после Юрьева дня при. условии выплаты «пожилого», что положило начало складыванию крепостного права.
6. Хотя спор «священства» и «царства» за главенство только начинался, светская власть утвердила свой государственный авторитет в противостоянии с духовной властью, например отняла в пользу государства некоторые монастырские земли.
7. Высокий статус великого князя и Московского государства получил внешнее выражение в виде символов, изображавшихся на гербах и печатях, например: всадник на коне, поражающий копьем дракона, двуглавый орел.
Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
НУ ЧЕЛ ЭТ ЖЕ В ИНТЕРНЕТЕ НАЙТИ МОЖНО А НЕ В ЗНАНИЯХ
ВОТ ИЗ ИНТЕРНЕТА (И ЖАЛОБУ НЕ НАДО НЕ НРАВИТЬСЯ УДАЛИ ОТВЕТ!)
1. Сформирован централизованный аппарат управления — Дворец со своей канцелярией и Государев двор, в работе которого участвовали представители старых боярских родов.
2. Образованы новые территориальные единицы, уезды, которые делились на волости и станы, управляли этими единицами наместники и волостели.
3. Сформирована общегосударственная система дорожной и почтовой связи — ямская гоньба.
4. Принят Судебник 1497 г., в котором преступления были классифицированы по видам, регламентировались нормы судебных пошлин, проведение судебных поединков, порядок выдачи судебных актов.
5. Судебник 1497 г. ограничивал свободу крестьян, разрешая переход от одного хозяина к другому только за неделю до и после Юрьева дня при. условии выплаты «пожилого», что положило начало складыванию крепостного права.
6. Хотя спор «священства» и «царства» за главенство только начинался, светская власть утвердила свой государственный авторитет в противостоянии с духовной властью, например отняла в пользу государства некоторые монастырские земли.
7. Высокий статус великого князя и Московского государства получил внешнее выражение в виде символов, изображавшихся на гербах и печатях, например: всадник на коне, поражающий копьем дракона, двуглавый орел.