Прочитайте отрывок из сочинения истори ответьте на во ибо никто из потомков Ярослава Мудрого, кроме Мономаха и Александра Невского, не был столь любим народом и боярами, как Дмитрий, за его великодушие, любовько славе Отечества, справедливость, добросердечие. Воспитанный среди опасностей и шума воинского, он не имел знаний, почерпанных в книгах, не знал Россию и науку правления: силою одного разума и характера заслужил от современников имя орла высокопарного в делах государственных;
словами и примером вливал мужество в сердца воинов…
ВО Современники особенно удивлялись его смиренно в счастии. Какая победа была славнее Донской, где каждый
россиянин сражался за Отечество и ближних?»
Жилище эпохи бронзы благодаря сочетанию двух видов хозяйства - мотыжного земледелия и пастушеского скотоводства в эпоху бронзы люди были обеспечены пищей, и в это время резко возросло число населения. Поселки наших предков располагались на берегах речек и рек. Недалеко от села Хрящевка археологи обнаружили поселения со следами укреплений в виде валов и рвов и остатки двух домов. Раскопки были проведены очень тщательно, и архитектор сделал реконструкцию древнего дома. Общая площадь дома на Сусканском поселении составляла 270 кв. метров. Два ряда опорных столбов держали кровлю из жердей. Мебели в то время никакой не было. Вдоль стен располагались земляные нары, где на шкурах спали обитатели. В жилище могла разместиться одна большая семья в 120-150 человек. В центре дома находились очаги, на них в лепной посуде варили обед хозяйки. Примитивный ткацкий стан, лук со стрелами, копье, мотыга, охотничья дубина дополняли общую картину хозяйственного быта.
ЛІТОПИСАННЯ
У середині XIII ст. у Холмі розпочинаються роботи над створенням видатної пам'ятки Галиць-ко-Волинського літопису. Він складається із двох частин - Літописця Данила Галицького й Волинського літопису. їх писали різні люди. Автором першої частини, можливо, був боярин Діонісій Павлович. Він є виразником поглядів Данила Романовича та його прихильників серед бояр.
АРХІТЕКТУРА
Архітектура Галицько-Волинської держави від-зиачається яскравою самобутністю. Ії бурхливий розвиток зумовлювався широкомасштабною діяльністю Данила Романовича, розпочатою в 30-х роках XIII ст. і спрямованою на розбудову існуючих та заснування нових міст. Останні виникали насамперед як укріплені пункти, тому першочергова увага приділялася фортифікаціям: валам, стінам, брамам, замкам, кам'яним вежам - донжонамі. Вони зводилися на основі поєднання місцевих традицій із здобутками західноєвропейської військової науки (Холм, Данилів, Стожок, Стовп та ін.). У нових містах головна увага зосереджувалася на спорудженні укріпленої князівської резиденції. Чільне місце будівництво міст посідало в діяльності Василька та його сина Володимира.
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО
На жаль, зразків образотворчого мистецтва XIII -першої половини XIV ст. до нашого часу зберіглося дуже мало. Воно продовжувало розвиватися на візантійській традиції, збагаченій впливом місцевої народної творчості. Важливе місце в цей час належало монументальному малярству. Збереглися тільки окремі фрагменти робіт майстрів, котрі працювали переважно над оздобленням храмів. Вони розробляли різні підходи до прикрашання їх інтер'єрів. Наприклад, верх холмського собору Св. Іоанна Златоуста був оздоблений «зорями золотими на лазурі». Фресками прикрашалися володимирський Успенський собор, собори Св. Дмитрія у Володимирі-Волинському та Св. Георгія в Любомлі, церква Св. Онуфрія в Лаврові, монастирська печерна церква в Бакоті.