Прочитайте документ и ответьте на вопросы. «Нужно отдать должное русской нации за ее благородное мужество и лояльность к союзникам, с которой она бросилась в войну. Если бы русские руководствовались лишь собственными интересами, то они должны были бы отводить русские армии от границы до тех пор, пока не закончится мобилизация огромной страны. Вместо этого они одновременно с мобилизацией начали быстрое продвижение не только против Австрии, но и против Германии. Цвет русской армии вскоре был положен в ходе сражений на территории Восточной Пруссии, но вторжение в Восточную Пруссию пришлось как раз на решающую фазу битвы за Францию». У. Черчилль о вкладе России в борьбу против Германии в годы Первой мировой войны
1. Как У. Черчилль характеризует вклад России совместную борьбу с Германией и ее союзниками в начале войны?
2. О какой причине неудачи русского наступления в Восточной Пруссии косвенно свидетельствует отрывок?
3. Какие еще причины неудач вы можете назвать?
Вечный мир — мирный договор, подписанный 31 августа 1449 года. По Содержание: По заключению мирного договора устанавливались границы сфер влияния двух государств в Восточной Европе.
Обстоятельства: К 1449 году во внутренних конфликтах обоих государств наступило временное затишье. С целью избежания боевых действий между двумя крупнейшими центрами консолидации земель, необходимо было разделить сферы влияния в других русских княжествах.
Последствия: Договор утвердил зоны господства и влияния двух крупнейших государств Восточной Европы в русских княжествах, ка следствие между Великим княжеством Литовским и Великим княжеством Московским держался мир.
В античну епоху об'єктом колонізації з боку Європи і Малої Азії була Північна Африка.
Перші спроби європейців підпорядкувати собі африканські території датуються ще часами давньогрецької колонізації VII—V століть до н. е., коли численні грецькі колонії з'явилися на узбережжі Лівії та Єгипту. Завоювання Олександра Македонського поклали початок досить тривалого періоду еллінізації.
Місто Карфаген був заснований на території сучасного Тунісу фінікійцями і був однією з найважливіших держав Середземномор'я до IV століття до н. е. Після Третьої Пунічної війни він був завойований римлянами і став центром провінції Африка. У ранньому Середньовіччі на цій території було засновано королівство вандалів, а пізніше вона входила до складу Візантії.
Навали римських військ дозволили консолідувати під контролем римлян все північне узбережжя Африки. Незважаючи на велику господарську та архітектурну діяльність римлян, території піддалися слабкою романізації, мабуть, в силу надмірної посушливості і безперервної активності берберських племен, відтиснутих, але не підкорених римлянами.
Давньоєгипетська цивілізація також потрапляла під владу спочатку греків, а потім римлян.