Проанализируйте текст и ответьте на вопросы: После Первой мировой войны побежденная Германия погрузилась в глубокий экономический кризис, который усилился после 1929 г. Именно тогда наиболее популярной в стране становится Национал- социалистическая немецкая рабочая партия (НСДАП) возглавляемая А. Гитлером. Численность партии росла и к 1931 г. она уже насчитывала более 800 тыс. человек. «Обыграв» политических конкурентов, партия во главе с ее лидером в 1933 г. приходит к власти в стране. В области политической был взят курс на открытую террористическую диктатуру крупного германского финансового капитала, на отказ от парламентской демократии и замену ее новой формой власти — фашистской тиранией как средством подавления рабочего движения. Последствия МЭК 1929-1933 гг. преодолевались за счет милитаризации экономики, т.е. развития военного производства. Гитлеровцы насаждали в стране культ армии, культ войны.
Какие изменения произошли в жизни общества с установлением в Германии власти А. Гитлера?
(приведите не менее 3 примеров)
1.
2.
3.
Природа, окружавшая египтян, и вся их жизнь отражались в их религии, но отражались искажённо.
В то время когда египтяне занимались охотой и жили первобытнообщинным строем, они обычно представляли себе богов в виде зверей и птиц. Злых богов они изображали в виде опасных хищников. Позднее египтяне изображали богов в виде людей, но часто со звериными или птичьими головами.
С развитием у египтян земледелия они стали поклоняться солнцу - источнику тепла: тепло было необходимо для произрастания растений. Бога солнца называли Ра. Не умея объяснить причин восхода и захода солнца, они думали, что Ра каждый день проезжает на золотой лодке по небу с востока на запад и вечером уходит в пустыню.
Появление среди египтян неравенства и образование у них государства также отразились в их религии. Египтяне считали Ра главным богом, который управляет другими богами, как фараон управляет Египтом. Они и называли его «царь богов».
Брест-Литовський мирний договір від 27 січня (9 лютого) 1918 р. – мирна угода між Українською Народною Республікою з одного боку та Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною і Болгарією з іншого, підписана Бресті (Брест-Литовську); перший мирний договір у Першій світовій війні 1914-1918 рр.
Делегація УНР складалася із представників Центральної ради та Генерального секретаріату: прем’єр-міністра В. Голубовича (голова), М. Левитського, М. Любинського, М. Полоза, С. Остапенка та О. Севрюка (став головою наприкінці переговорів, підписав договір). За партійним складом це були есери і соціал-демократи. Принциповою позицією делегації був її статус представництва самостійної держави.
Підписанню Центральними державами договору з УНР передувало визнання її повноправним часником переговорів (всупереч заяві Л. Троцького про присутність в радянській делегації представників від українського радянського Народного Секретаріату). Також в ході переговорів в Бресті-Литовському радянська делегація змушена була визнати легітимність представництва УНР і незалежність самої республіки.
З умовами договору, до складу УНР відходили Холмщина і Підляшшя, а Галичина і Буковина виділялися в окремий коронний край у складі Австро-Угорської імперії.
Натомість УНР зобов’язувалася постачати Центральним державам промислову і сільськогосподарську продукцію.
Брестський договір, підписаний 3 березня 1918 р. між Центральними державами та РРФСР, зобов’язував раднарком останньої визнати законність Центральної Ради і її Народного Секретаріату, припинити політичну пропаганду в УНР, вивести з неї радянські війська і підписати мирний договір.
Объяснение: