Головною причиною є те, що перші літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних пам'яток вважали за потрібне додати до просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих пам'яток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги з'явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
Стала следствием заметно участившихся набегов крымских татар и противоречий, обострившихся в период русско-польской войны 1733-1735 гг. Для России большое значение имела возможность выхода к Черному морю. Русские войска нанесли ряд серьезных поражений Османской империи в период с 1735 по 1737 г., но из-за серьезной нехватки воды и эпидемии чумы они вынуждены были оставить свои позиции. Позже в конфликт вступила Австрия, но также столкнулась с нехваткой пресной воды. Переговоры в августе 1737 г. результатов не принесли, но в течение следующего года активных боевых действий не было. По заключенному в 1739 г. Белградскому миру Россия вернула Азов. Основные полководцы: Миних, Леоньтев, Ласси.
Русско-турецкая война 1768-1774 гг.
Выход к Черноморскому побережью был необходим России для развития торговли. Однако правительство Екатерины 2-й стремилось отложить начало вооруженного конфликта до разрешения иных проблем. Но такая политика была расценена Османской империей как слабость. Однако русско-турецкая война 1768-1774 гг. обернулась для Турции неудачей. Румянцев успешно блокировал попытки турецких войск проникнуть вглубь территории страны. Переломным в войне стал 1770 г. Румянцев нанес турецким войскам ряд поражений. Эскадра Спиридонова совершила первый в истории переход из Балтики в восточную часть Средиземного моря, в тыл турецкого флота. Решающее Чесменское сражение привело к уничтожению всего турецкого флота. А после того, как были блокированы Дарданеллы, была подорвана турецкая торговля. Однако, несмотря на прекрасные шансы на развитие успеха, Россия стремилась к скорейшему заключению мира. Войска требовались Екатерине для подавления крестьянского восстания. По Кючук-Кайнарджийскому мирному договору 1774 г. Крым получил независимость от Турции. Россия же получила Азов, Малую Кабарду и некоторые другие территории. Основные полководуы: Румянцев, Голицын, Панин, Суворов, Орлов, Чичагов, Спиридов.
Русско-турецкая война 1787-1791 гг.
Была ыла развязана Османской империей, которая вдвинула ультиматум с рядом абсолютно невыполнимых требований. К тому времени был заключен союз между Россией и Австрией. Первые успешные военные действия турецкой армии против австрийских войск скоро сменились тяжелыми поражениями, нанесенными русскими войсками под командованием фельдмаршалов Потемкина и Румянцева-Задунайского. На море в ходе русско-турецкой войны 1787-1792 гг., несмотря на численное превосходство, турецкий флот терпел поражения от контр-адмиралов Ушакова, Войновича, Мордвинова. Итогом этой войны стал заключенный в 1791 г. Ясский мир, по которому России отошли Очаков и Крым.
Основные полководцы: Суворов, Кутузов, Потёмкин, Ушаков, Репнин, Мордвинов, Дерибас.
Головною причиною є те, що перші літери були стилізовані і являли собою окрему картинку. Зазвичай автори писемних пам'яток вважали за потрібне додати до просто тексту ще й ілюстрацію, а також різноманітні орнаменти, тому такі книги були своєрідним поєднанням як писемних так і образотворчих пам'яток. Також через цінність матеріалів та величезну трудоємність вони були надзвичайно дорогі та існували в невеликій кількості, тому були розкішшю.
Найдавніші рукописні книги з'явились в Україні у період Київської Русі із запровадженням християнства. У першій половині XI століття князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі скрипторій (майстерню для переписування книг), забезпечений великою бібліотекою, кваліфікованими писарями і художниками. Саме звідси вийшли найдавніші рукописні пам'ятки: Остромирове Євангеліє (1056-1057), Ізборники Святослава (1073 і 1076). Книжна справа в цей час була добре налагоджена і в Києво-Печерській лаврі. У XII-XIV ст. важливими центрами книгописання стають монастирі Галицько-Волинського князівства (звідси, ймовірно, походять Христинопольський Апостол, XII ст.; Бучацьке Євангеліє, 12-13 ст.; Добрилове Євангеліє, 1164; Холмщини Євангеліє (Холмське Євангеліє), кінець XIII ст.; Бесіди Григорія Двоєслова, друга пол. XIII ст.; Євсієве Євангеліє, 1283), а також Чернігівського, Новгород-Сіверського, Переяславського князівств (пам'ятки не збереглися). До київського книжкового осередку належить найвидатніша пам'ятка рукописного мистецтва ранньої доби -- Київський Псалтир (1397), оздоблений 302 високохудожніми мініатюрами. Найдавніші книги переписувались на пергаменті (спеціально обробленій і пристосованій для письма шкірі молодих тварин -- ягнят, телят, козенят). Тривалий час пергамент був привізний, лише з XII-XIV ст. почали користуватись матеріалом місцевого виробництва. Давні книги переписувались уставом -- високим, урочистим письмом, що передбачало пропорційність кожного знака. Робота переписувачів була дуже повільною і вимагала скрупульозного виконання. У художньому оформленні книг переважали орнаменти "візантійського" і "тератологічного" ("звіриного") типу, мотиви, запозичені з книг болгарського походження, проте з включенням оригінальних елементів.
Объяснение:
ответ:Русско-турецкая война 1735-1739 гг.
Стала следствием заметно участившихся набегов крымских татар и противоречий, обострившихся в период русско-польской войны 1733-1735 гг. Для России большое значение имела возможность выхода к Черному морю. Русские войска нанесли ряд серьезных поражений Османской империи в период с 1735 по 1737 г., но из-за серьезной нехватки воды и эпидемии чумы они вынуждены были оставить свои позиции. Позже в конфликт вступила Австрия, но также столкнулась с нехваткой пресной воды. Переговоры в августе 1737 г. результатов не принесли, но в течение следующего года активных боевых действий не было. По заключенному в 1739 г. Белградскому миру Россия вернула Азов. Основные полководцы: Миних, Леоньтев, Ласси.
Русско-турецкая война 1768-1774 гг.
Выход к Черноморскому побережью был необходим России для развития торговли. Однако правительство Екатерины 2-й стремилось отложить начало вооруженного конфликта до разрешения иных проблем. Но такая политика была расценена Османской империей как слабость. Однако русско-турецкая война 1768-1774 гг. обернулась для Турции неудачей. Румянцев успешно блокировал попытки турецких войск проникнуть вглубь территории страны. Переломным в войне стал 1770 г. Румянцев нанес турецким войскам ряд поражений. Эскадра Спиридонова совершила первый в истории переход из Балтики в восточную часть Средиземного моря, в тыл турецкого флота. Решающее Чесменское сражение привело к уничтожению всего турецкого флота. А после того, как были блокированы Дарданеллы, была подорвана турецкая торговля. Однако, несмотря на прекрасные шансы на развитие успеха, Россия стремилась к скорейшему заключению мира. Войска требовались Екатерине для подавления крестьянского восстания. По Кючук-Кайнарджийскому мирному договору 1774 г. Крым получил независимость от Турции. Россия же получила Азов, Малую Кабарду и некоторые другие территории. Основные полководуы: Румянцев, Голицын, Панин, Суворов, Орлов, Чичагов, Спиридов.
Русско-турецкая война 1787-1791 гг.
Была ыла развязана Османской империей, которая вдвинула ультиматум с рядом абсолютно невыполнимых требований. К тому времени был заключен союз между Россией и Австрией. Первые успешные военные действия турецкой армии против австрийских войск скоро сменились тяжелыми поражениями, нанесенными русскими войсками под командованием фельдмаршалов Потемкина и Румянцева-Задунайского. На море в ходе русско-турецкой войны 1787-1792 гг., несмотря на численное превосходство, турецкий флот терпел поражения от контр-адмиралов Ушакова, Войновича, Мордвинова. Итогом этой войны стал заключенный в 1791 г. Ясский мир, по которому России отошли Очаков и Крым.
Основные полководцы: Суворов, Кутузов, Потёмкин, Ушаков, Репнин, Мордвинов, Дерибас.
Объяснение: