1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Каковы же причины возникновения воинственного национального чувства, мобилизовавшего на Первую мировую войну миллионы европейцев? Прежде всего его появлению успехи в развитии общества. Речь идёт, в частности, о совершенствовании средств массовой информации, распространении грамотности, что позволяло в полной мере отразить или усилить царившие в тот период настроения. В условиях войны эти настроения вырвались наружу. Простые люди никогда так остро не чувствовали свою национальную принадлежность — в мгновение ока появились сплочённые и готовые к самопожертвованию нации, действовавшие как один человек. Как полагают многие историки, век масс начался не 1 января 1901 г., а в августе 1914 г. По существу, именно в 1914 г. закончился либеральный, прогрессистский, рациональный XIX в. и началась эпоха бурных перемен, в которые были вовлечены огромные массы народа.
Таким образом, одна из скрытых причин войны заключалась в самой атмосфере в Европе, перенасыщенной национализмом. В 1914 г. европейские политики понимали национальные интересы своих стран исключительно в терминах власти и конфликта, а будущее видели как борьбу за существование в соревновании со всем миром.
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Каковы же причины возникновения воинственного национального чувства, мобилизовавшего на Первую мировую войну миллионы европейцев? Прежде всего его появлению успехи в развитии общества. Речь идёт, в частности, о совершенствовании средств массовой информации, распространении грамотности, что позволяло в полной мере отразить или усилить царившие в тот период настроения. В условиях войны эти настроения вырвались наружу. Простые люди никогда так остро не чувствовали свою национальную принадлежность — в мгновение ока появились сплочённые и готовые к самопожертвованию нации, действовавшие как один человек. Как полагают многие историки, век масс начался не 1 января 1901 г., а в августе 1914 г. По существу, именно в 1914 г. закончился либеральный, прогрессистский, рациональный XIX в. и началась эпоха бурных перемен, в которые были вовлечены огромные массы народа.
Таким образом, одна из скрытых причин войны заключалась в самой атмосфере в Европе, перенасыщенной национализмом. В 1914 г. европейские политики понимали национальные интересы своих стран исключительно в терминах власти и конфликта, а будущее видели как борьбу за существование в соревновании со всем миром.