ответьте на вопросы: 1. Как происходила депортация народов СССР в Казахстан?
2. Почему было несколько этапов депортации?
3. Почему в период депортаций были сломлены судьбы целых народов?
4. Почему в 50-х годах депортированным народам разрешили вернуться на
родину?​

На початку XX ст. змінилося співвідношення сил на міжнародній арені. Розподіл сфер впливу, колоній, ринків збуту, що сфор¬мувався ще у XIX ст., не задовольняв найбільші імперіалі¬стичні держави. На початку XX ст. загострилися міжнаціональні та соціальні конфлікти. Крім того, розвиток мілітаризму спричинив створення нових, могутніших видів озброєння та засобів знищення людей. Він охопив усі сфери діяльності: економіку, політику, науку, ідеологію й тін.

Отже, усі держави воюючих блоків вели несправедли¬ву, загарбницьку війну. Кожна з держав домагалася досяг¬нення тільки своїх власних цілей за рахунок інших країн.
Німеччина розраховувала покласти край пануван¬ню Англії на морі, захопити колонії та ринки збуту інших європейських держав. Вона мала намір загарбати північно-східні райони Франції та Прибалтику, Крим, Приазов'я, Кавказ, що належали до Росії.

Австро-Угорщина планувала захопити Сербію, зміцнити своє панування на Балканах, відібрати у Росії частину Польщі, Поділля й Волинь.

Туреччина, яка вступила у війну на боці Німеччини восени 1914 p., мріяла захопити російське Закавказзя й поновити свій вплив на Балканах.

Англія прагнула зберегти своє панування на морі, не втратити колонії. За вдалого розвитку подій вона охо¬че відібрала б у Туреччини Месопотамію й частину Ара¬війського півострова.
Франція сподівалася повернути собі Ельзас та Ло¬тарингію, втрачені ще в ході франко-пруської війни, за¬хопити лівий берег Рейну й Саарський вугільний басейн.

Царська Росія ставила на меті збереження свого впливу на Балканському півострові, оволодіння чорно¬морськими протоками Босфор та Дарданелли.

Японія, оголосивши війну Німеччині 23 серпня 1914р., мала намір захопити території в Китаї та остро¬ви у Тихому океані.

Подвижничество преподобного Сергия Радонежского в значительной степени повлияло на всю отечественную духовность, ибо он внес в нее важнейшие для всего русского национального сознания религиозно-философские идеи.Проповедуя “высокое житие”, Сергий Радонежский призывал иноческую братию, прежде всего, к полному отказу от мирских соблазнов – богатства, власти, ненависти, насилия. Он считал, что все эти мирские заботы тяготят душу и мешают иноку сосредоточиться на молитве. “А ни о чем бесполезном не нужно заботиться, но следует уповать и взирать на Бога, Который может кормить нас, и одевать, и обо всех наших делах заботиться: и от него следует ожидать всего, что нужно доброго и полезного душам и телам нашим”, – говорил Сергий.
Поэтому в самом Троицком монастыре практиковались нищелюбие, отказ от частной собственности, смирение и любовь. Но, в то же время, Сергий не приветствовал полной нищеты или побирушничества, чем занимались монахи иных обителей. Троицкий игумен очень высоко ценил человеческое достоинство, которое дано от Бога, и которое человек обязан соблюдать. Поэтому троицкие иноки практиковали каждодневный совместный труд для добывания средств к существованию. Больше того, если жители окрестных сел привозили инокам провизию, то по велению игумена, они сначала совершали молитву во славу Божию, потом кормили гостей, и уже в последнюю очередь сами приступали к