ОБЕРІТЬ ОДНУ ВІДПОВІДЬ БУКВОЮ (А,Б,В,) НА ЦІ 2 ПИТАННЯ; 1. У першій половині ХІХ ст. вищу освіту( в тому числі духовну) в Україні можна було здобути в університетах:
А) Харкова, Києва, Львова, Одеси та Києво-Могилянської академії
Б) Харкова, Києва, Львова та Києвській духовній академії
В)Харкова, Києва, Львова, Одеси, Чернівців та Київській духовній академії
2. У яких містах України в першій половині ХІХ ст. були ліцеї?
А) Києві, Харкові, Ніжині
Б) Харкові,Ніжині,Кременці
В)Кременці,Одесі,Ніжині
ДО ВІ ;(
Відповідь:
Берестейська унія була спробою реалізувати ідею єдності християнських церков, що зародилася 1054 р. після офіційного розколу християнства на західну та східну гілки, а згодом перетворилася на ідею прилучення православних до католицизму.
Берестейська унія була "раною в тілі руського народу", що розколола його на два ворожі табори, сприяла посиленню впливів Риму, полонізації українців та білорусів
Реформація - соціально-політичний рух XVI – XVII ст., спрямований проти католицької церкви. Реформаційний рух поклав початок новому напрямкові християнського вчення - протестантизмові. Протестантська церква оголошувала свою незалежність від влади папи Римського. Реформація охопила багато європейських країн. Не оминула вона й Польщі та Великого князівства Литовського, у складі яких перебували українські землі. Уряди обох держав спробували перешкоджати поширенню реформаційних ідей. У 1520 р. з'явилася грамота Сигізмунда І, яка під загрозою ув’язнення й конфіскації майна забороняла завозити з-за кордону книжки Лютера. Справа істотно змінилася після перетворення Тевтонського (Прусського) ордену на світську державу із спадковим монархом. Державною релігією в Пруссії було проголошено лютеранство. Територіальна близькість Пруссії до Польщі й Литви зумовила швидке поширення на їхніх землях реформаційних ідей та нових віровчень. Річ Посполита стала, за висловом сучасників, притулком єретиків - так католицька церква називала людей некатолицької віри.
На українських землях нечисленні осередки протестантизму почали з'являтись у 30-40-х рр. XVI ст.
Пояснення:
Вооруженный сарматский воин имел железную кольчугу( в пояснении не нуждается), панцирь (разновидность кольчатого доспеха, у сарматов был сделан кусочков рога) и шлем с кольчужной неполной бармицей. Доспехи являлись довольно мобильными и легко при под движения, что было важно для конных войск.
Оружие сарматского воина состояло из сарматского меча (От 70- До 110 сантиметров) и копья римского типа(пилум, длина примерно 2 метра). Кроме этого у сарматов были и луки со стрелами, которые они отравляли ядом. Оружие сарматов отлично показывало себе в конных боях(особенно меч) и в погонях за отступающими врагами.
Конь сарматского воина( большинство сарматов были наездникам, пехоты у данного народа было исключительно мало) не имел серьезной защиты в убыток скорости, лишь обычные конные удила.