Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава[6][7][8][9][10] на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 році за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі в 1699 році продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону від Московського царства для її військових супротивників. У 1709 році, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну й економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
Возвращение войска в Ниневию План: 1. Царская колесница 2. Унижение пленных царя 3. Воины- победили. 4. Каменные стражи при входе во дворец
1.Колесница царя Ниневии была двухколёсной, к кузову прикреплялись колчан со стрелами, щит и копьё. Ассирийского владыку, окружала знать и телохранители.
2. Ассирийские цари подчинили себе многие страны и, возвращаясь на родину, войска гнали перед собой огромное число пленных и несметное количество скота. Царей же, покорённых стран, запрягали в колесницу ассирийского владыки.
3. Успех ассирийцев заключался во взаимодействии разных родов войск: колесниц, всадников, пехоты (лучники и щитоносцы) Они же, одни из первых стали изготовлять железное оружие.
4. Стены дворца ассирийского владыки были высокими, а каменной стражей Ассирии являлись фигуры гигантских чудовищ – крылатых быков и львов.
Гетьма́нщина, або Ві́йсько Запоро́зьке — українська козацька держава[6][7][8][9][10] на території Наддніпрянщини, Сіверщини, Полісся та Східного Поділля. Веде свій початок від найбільшого козацького повстання в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй) — Хмельниччини. Головою виступав виборний гетьман. З 1654 перебувала під протекторатом московського царя. Протягом другої половини XVII — початку XVIII століття, під час громадянської війни — часу розколу та правління окремими територіями різних гетьманів, останні, в боротьбі за єдиновладдя, визнавали верховенство Московського царства, Речі Посполитої та Османської імперії.
У 1667 році за Андрусівським миром розділена по Дніпру на Правобережну і Лівобережну Україну. Після остаточного скасування в Речі Посполитій козацького устрою на Правобережжі в 1699 році продовжила існування лише на теренах Лівобережжя. Виконувала роль заслону від Московського царства для її військових супротивників. У 1709 році, під час Великої північної війни, невдало намагалася перейти під протекторат Шведської імперії. Протягом 18 століття поступово втратила політичну й економічну автономію. 1764 року наказом імператриці Катерини ІІ інститут гетьмана скасовано, а ще через рік Гетьманщину реформовано в Малоросійську губернію.
Оскільки з середини XIV й до 1780-х саме городові козаки були найчисленнішою групою служилого стану Гетьманщини, її також іноді згадують як Військо запорозьке Городове.
План:
1. Царская колесница
2. Унижение пленных царя
3. Воины- победили.
4. Каменные стражи при входе во дворец
1.Колесница царя Ниневии была двухколёсной, к кузову прикреплялись колчан со стрелами, щит и копьё. Ассирийского владыку, окружала знать и телохранители.
2. Ассирийские цари подчинили себе многие страны и, возвращаясь на родину, войска гнали перед собой огромное число пленных и несметное количество скота. Царей же, покорённых стран, запрягали в колесницу ассирийского владыки.
3. Успех ассирийцев заключался во взаимодействии разных родов войск: колесниц, всадников, пехоты (лучники и щитоносцы) Они же, одни из первых стали изготовлять железное оружие.
4. Стены дворца ассирийского владыки были высокими, а каменной стражей Ассирии являлись фигуры гигантских чудовищ – крылатых быков и львов.