Устав Володимира Мономаха, закони київського князя Володимира Мономаха, вміщені у розширеній редакції «Руської Правди». Володимира Мономаха був прийнятий після повстання у Києві 1113 представниками вищих станів з поступками для міщан і нижчих станів населення. Він регулював становище залежних селян — закупів, обмежуючи владу пана (заборона бити закупа), обмежував лихву, забороняв перетворювати на раба неспроможного платити боржника-купця, якщо це сталося наслідком нещасливого випадку тощо. У ньому точніше визначено становище холопів. У складенні уставу брали участь, крім кн. Володимира Мономаха, тисяцькі — Ратибор (київ)., Прокопій (білгородський), Станіслав (переяславський) і дехто з бояр.
После возвращения Ленин выступает с неожиданными на тот момент «Апрельскими тезисами». В тезисах изложены отказ от «революционного оборончества» и требование заключения мира, содержится требование роспуска Временного правительства и передачи всей власти Советам («никакой поддержки Временному правительству»). По земельному вопросу Ленин предлагает конфискацию всей помещичьей земли и её национализацию (передачу в собственность государства) вместо «социализации» (передачи в собственность крестьянских общин[4] и местных органов самоуправления), как предлагают эсеры.
