1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.
Основные задачи внутренней политики Василия шуйского: 1. Сохранение престола в собственных руках 2. Подавление народных восстаний 3. Искоренение самозванцев
Внешней политики: 1. Пресечение иностранной интервенции 2. Пресечение притязаний иностранных правителей на престол Внутренняя: В 1606 году в народе начали ходить слухи о том, что ЛжеДмитрий I, так горячо любимый в народе, на самом деле не был убит. Посему появившийся ЛжеДмитрий II, выдававший себя за Григория Отрепьева, пользовался значительной популярностью. Все это создавало нестабильное положение для действующего царя - Василия Шуйского. В этом же, 1606 году, происходит восстание под руководством Болотникова (первая гражданская война в истории), главной целью которого было свержение Шуйского. На борьбу с восставшими царь выслал войска, но эти войска были не остановить восставших и потерпели ряд поражений (под Кромами, под Ельцом, под Калугой). В целом, ход событий для восставших шел удачно. Но во время осады Москвы рязанские рати перешли на сторону Шуйского, что означало перевес сил в пользу царя. К 1607 году восстание было подавлено. Однако, в 1607 году активные позиции начал занимать ЛжеДмитрий II, он концентрирует все свои силы в Тушино. Страна делится на два противоборствующих лагеря. Для борьбы с ЛжеДмитрием II, Шуйский, в свою очередь, нанимает шведскую наемную армию, события по-началу идут хорошо, но после того, как в казне кончаются средства на наемную армию, шведские войска начинают грабить территории страны на северо-западе. К концу 1608 года из под контроля Шуйского вышли многие регионы. Внешняя политика: Сотрудничество со шведами вызывает, в свою очередь, открытую польскую интервенцию. Уже в 1609 году происходит осада Смоленска, самой мощной крепости России. В 1610 году прекращает свое существование правительство Василия, его с позором пленили и увезли в Польшу.
Липнева революція.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.
1. Сохранение престола в собственных руках
2. Подавление народных восстаний
3. Искоренение самозванцев
Внешней политики:
1. Пресечение иностранной интервенции
2. Пресечение притязаний иностранных правителей на престол Внутренняя: В 1606 году в народе начали ходить слухи о том, что ЛжеДмитрий I, так горячо любимый в народе, на самом деле не был убит. Посему появившийся ЛжеДмитрий II, выдававший себя за Григория Отрепьева, пользовался значительной популярностью. Все это создавало нестабильное положение для действующего царя - Василия Шуйского. В этом же, 1606 году, происходит восстание под руководством Болотникова (первая гражданская война в истории), главной целью которого было свержение Шуйского. На борьбу с восставшими царь выслал войска, но эти войска были не остановить восставших и потерпели ряд поражений (под Кромами, под Ельцом, под Калугой). В целом, ход событий для восставших шел удачно. Но во время осады Москвы рязанские рати перешли на сторону Шуйского, что означало перевес сил в пользу царя. К 1607 году восстание было подавлено. Однако, в 1607 году активные позиции начал занимать ЛжеДмитрий II, он концентрирует все свои силы в Тушино. Страна делится на два противоборствующих лагеря. Для борьбы с ЛжеДмитрием II, Шуйский, в свою очередь, нанимает шведскую наемную армию, события по-началу идут хорошо, но после того, как в казне кончаются средства на наемную армию, шведские войска начинают грабить территории страны на северо-западе. К концу 1608 года из под контроля Шуйского вышли многие регионы. Внешняя политика: Сотрудничество со шведами вызывает, в свою очередь, открытую польскую интервенцию. Уже в 1609 году происходит осада Смоленска, самой мощной крепости России. В 1610 году прекращает свое существование правительство Василия, его с позором пленили и увезли в Польшу.