В
Все
Б
Биология
Б
Беларуская мова
У
Українська мова
А
Алгебра
Р
Русский язык
О
ОБЖ
И
История
Ф
Физика
Қ
Қазақ тiлi
О
Окружающий мир
Э
Экономика
Н
Немецкий язык
Х
Химия
П
Право
П
Психология
Д
Другие предметы
Л
Литература
Г
География
Ф
Французский язык
М
Математика
М
Музыка
А
Английский язык
М
МХК
У
Українська література
И
Информатика
О
Обществознание
Г
Геометрия
Александра894312
Александра894312
09.06.2020 09:23 •  История

6. Яка споруда А.Гауді вважається найвідомішою?
7. Що символізують вежі собору Святого Сімейства?
8. Яку назву має сходинка храму?
9. Коли почалося будівництво храму Святого Сімейства?
10. Де і коли народився Іван Айвазовський?
11. Де одержав освіту І.Айвазовський ?
12. В якому жанрі живопису працював художник?
13. В якому місті більшість життя жив і працював І. Айвазовський?
14. Хто з правителів був шанувальником та покровителем художника?
15. Які саме роботи художника були згадані у відеофільмі?
16. Що саме зробив художник для міста Феодосія?
17. Назвіть останню роботу художника. ​

Показать ответ
Ответ:

Людям Нового часу іноді здавалося, що історія ніби прискорила свій хід, оскільки умови життя людей порівняно із Середніми віками почали рішуче змінюватися. Звичайно, повсякденне життя населення Європи та Азії в XVI—XVII ст. помітно відрізнялося від життя людей нашого часу. У чому полягали ці відмінності?

Варто пригадати! 1. Якою була тривалість життя людей у Середні віки? 2. Яку хворобу називали в Європі «чорною смертю»? 3. Чи можна вважати, що життя людей у Середні віки було комфортним?

Життя людей раннього Нового часу.

У XVI—XVII ст. кількість населення Європи збільшилась удвічі й досягла 180 млн осіб. Найбільш густонаселеними країнами були Нідерланди, Німеччина, Італія. Населення Парижа, Рима, Генуї, Лісабона, Праги й деяких інших міст перевищило 100 тис. осіб.

У Новий час міграція населення іноді набувала загальноєвропейських масштабів. Люди шукали роботу й кращі умови життя, тікали від війн та епідемій, рятувалися від релігійного або національного гніту. Міграції були тяжким випробуванням, адже люди вибивалися зі звичного життя. З іншого боку, відбувалося взаємозбагачення досвідом, навичками, досягненнями культури.

У цей час помітно збільшилася тривалість життя людей. Багато аристократів доживали до 64—68 років, а, наприклад, король Іспанії Філіпп II (1555—1598) помер аж на 72 році. Тривалість життя простих людей зазвичай була значно меншою. Як і раніше, дуже високою залишалася смертність серед немовлят і дітей. У XVII ст. у провінції Бовезі (Франція) від 25 до 33 % дітей вмирало у віці до одного року.

Рис. 1. Танець смерті. Художник Ганс Гольбейн (Молодший). XVI ст.

? Які верстви населення «залучив» до танцю зі смертю художник?

Однією з головних причин високої смертності залишалися численні хвороби, із якими тогочасні лікарі ще не вміли боротися. Наприклад, на туберкульоз хворіли навіть французькі королі Франциск II, Карл IX, Людовік XIII. Європейці страждали також від скарлатини, тифу, дизентерії. У країнах Європи спалахували епідемії чуми й холери. Чума приходила часто, до неї звикли. У 1561 р. житель Тулузи спокійно розмірковував: «Ця заразна недуга завжди накидається на бідних людей. Господь по милості своїй цим задовольняється. Багаті ж вживають заходів обережності». Головним засобом порятунку від епідемій була втеча з густонаселених міст.

Лікарів не вистачало, медична до коштувала дуже дорого. Так, вчений XVIII ст. писав: «У Німеччині селянин і бідняк вмирають, жодного разу не скориставшись якими-небудь ліками. Ніхто й не думає про лікаря — частково тому, що він занадто далеко, частково ж тому, що він занадто дорогий».

Шлюб і родина.

У Новий час законним вважався шлюб, укладений у церкві, відмітку про який заносили до реєстру. Тут же хрестили та реєстрували дітей. Тільки за таких умов діти вважалися законно народженими. У цей час діяла сувора заборона розлучень. Повторний шлюб був можливим лише із благословення священика в разі смерті когось із подружжя.

Порівняно із Середньовіччям у ці часи значно збільшився вік вступу в шлюб — 23—26 років для жінок і 28—29 — для чоловіків. Зазвичай родини були багатодітними. У середньому виживало п’ятеро-шестеро дітей, а в деяких районах Європи й більше. Як правило, у сільських родинах дітей було більше, і вони з 10—12 років залучалися до хатньої праці або роботи в полі. Робочі руки в селянському господарстві завжди цінувалися.

Жінка несла на своїх плечах увесь тягар хатнього господарства й виховання дітей. Вона перебувала в повній владі чоловіка. Безумовна покірність дружини чоловікові вважалася необхідною умовою подружнього щастя. Автор трактату про сімейне життя радить жінці, скривдженій чоловіком: «Не ремствуй на долю; піди до себе, поплач, поскаржся Богу».

Рис. 2. Сільська родина. Художник Луї Ленен. XVII ст.

Рис. 3. Селянське весілля. Художник Пітер Брейгель (Старший). XVI ст.

? Яким чином подають страви до столу?

Джерела не зберегли імен жінок — членів парламенту або міського управління, ми не знайдемо жінок і серед студентів європейських університетів. Значний вплив на державне й громадське життя здійснювали тільки жінки з аристократичних і королівських родів. Наприклад, завдяки зусиллям Ізабелли I Кастильської (1469— 1504) відбулося об’єднання Іспанії та завершення Реконкісти, експедиція Колумба. У роки правління Єлизавети I (1558—1603), яка знала вісім мов, в Англії настав розквіт культури й науки, країна перетворилася на провідну державу Нового часу.

У XV—XVIII ст. їжа простих людей складалася в основному з рослинних продуктів. Скорочення споживання м’яса в Європі було пов’язане з різким зростанням народонаселення. Селянин вживав переважно просяну кашу, раз на тиждень їв м’ясо, а на ринок ніс кращу частину своєї продукції: пшеницю, яйця, птицю, цапенят, телят, ягнят.

0,0(0 оценок)
Ответ:
110206ma
110206ma
17.02.2023 14:23
Средневековое общество Западной Европы было аграрным. Основа экономики сельское хо-зяйство, и в этой сфере было занято подавляющее большинство населения. Труд в сельском хозяй-стве так же, как и в других отраслях производства, был ручным, что предопределяло его низкую эффективность и медленные в целом темпы технико-экономической эволюции.Подавляющая часть населения Западной Европы на протяжении всего периода Средневеко-вья жила вне города. Если для античной Европы города были очень важны – они были самостоя-тельными центрами жизни, характер которой был преимущественно муниципальный, и принад-лежность человека к городу определяла его гражданские права, то в Средневековой Европе, осо-бенно в первые семь веков, роль городов была незначительной, хотя с течением времени влияние городов усиливается.Западноевропейское Средневековье – это период господства натурального хозяйства и слабо-го развития товарно-денежных отношений. Незначительный уровень специализации районов, связанный с таким типом хозяйства, определил развитие главным образом дальней , а не ближний  торговли. Дальняя торговля была ориентирована в основном на высшие слои общества. Промышленность в этот период существовала в виде ремесла и мануфактуры.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота