Ійський парламент, вперше скликаний у 1265 p., протягом кількох сторіч був найефективнішою станово-представницькою установою середньовічної європи. як відомо, уже в xiv ст. королівська влада в ії не мала права встановлювати нові податки та збирати раніше встановлені без згоди парламенту. останній з кожним роком ставав усе більш впливовою політичною установою. у нього була своя соціальна база, яка з ростом міст та первісною капіталізацією сільського господарства тільки розширювалася і міцніла. але ія також пройшла у своєму розвитку через етап абсолютної монархії. що ж дозволило зміцнитися королівській владі і, відповідно, що примусило парламент на якийсь час відмовитися від колишніх політичних амбіцій? у 1380 р. в зв'язку з столітньою війною, яку ія вела на той час з францією, було введено подушний податок на військові потреби. податок збирався чиновниками настільки насильно і брутально, що це викликало повстання під проводом уота тайлера. міська біднота лондона відкрила ворота міста повсталим селянам. тайлер від імені свого війська висунув королю такі вимоги: остаточне звільнення усіх селян, скасуванню панщини із заміною и невеликим грошовим внеском, надання селянам права вільної торгівлі продуктами своєї праці. і хоча тайлера було підступно вбито, феодали переконалися в необхідності міцної королівської влади як гаранта їх становища в суспільстві. аналогічний урок знать отримала у 1450 р. під час повстання джека кеда. знать, церква, багаті міщани шукали порятунку у міцній королівській владі.
большинство восточнославянских племён занимались земледелием и скотоводством. охота, рыбная ловля и другие промыслы играли важную, но второстепенную роль.
на севере славяне отвоёвывали у леса участки земли для посевов, применяя подсечную, или огневую, систему земледелия.
в viii – x веках подсечное земледелие уходило в прошлое. на смену ему пришла переложная система (перелог). поля делили на два участка, один вспахивали и засевали, второй – «отдыхал» 2 – 3 года. после этого засевали участок, который «отдыхал», оставляя нетронутым тот, что прежде давал урожай. выращивали просо, пшеницу, ячмень, овёс, лён, гречиху, коноплю.
изменился характер охоты славян. её целью являлось уже не получение пищи, а добыча пушнины. собольи, беличьи, заячьи и шкурки других животных пользовались большим спросом на внешних рынках, и торговля ими приносила хороший доход. они охотились с ловчими птицами (соколами и ястребами), которых добывали с «перевесов».
славяне занимались рыбной ловлей, используя невод или острогу. другим важным занятием было бортничество – добыча мёда диких пчёл. мёдом и воском, как и мехами, бойко торговали.
большинство восточнославянских племён занимались земледелием и скотоводством. охота, рыбная ловля и другие промыслы играли важную, но второстепенную роль.
на севере славяне отвоёвывали у леса участки земли для посевов, применяя подсечную, или огневую, систему земледелия.
в viii – x веках подсечное земледелие уходило в прошлое. на смену ему пришла переложная система (перелог). поля делили на два участка, один вспахивали и засевали, второй – «отдыхал» 2 – 3 года. после этого засевали участок, который «отдыхал», оставляя нетронутым тот, что прежде давал урожай. выращивали просо, пшеницу, ячмень, овёс, лён, гречиху, коноплю.
изменился характер охоты славян. её целью являлось уже не получение пищи, а добыча пушнины. собольи, беличьи, заячьи и шкурки других животных пользовались большим спросом на внешних рынках, и торговля ими приносила хороший доход. они охотились с ловчими птицами (соколами и ястребами), которых добывали с «перевесов».
славяне занимались рыбной ловлей, используя невод или острогу. другим важным занятием было бортничество – добыча мёда диких пчёл. мёдом и воском, как и мехами, бойко торговали.