Ти вже знаєш, що нас оточують різні об’єкти. Кожен об’єкт має свої властивості та їх значення — дані різного типу. Об’єкти, що мають однакові властивості, можна об’єднувати в групи — класифікувати. З об’єктами також можна виконувати певні дії. Крім того, різні об’єкти взаємодіють між собою: планети утворюють Сонячну систему, моле- кули утворюють різні сполуки, учні та вчителі взаємодіють у школі. Сукупність об’єктів, що мають однакові властивості та перебувають у певних відношеннях, утворюють предметну галузь. Предметними галузями можуть бути, наприклад, архітектура, про- мислове підприємство, транспорт, освіта тощо.
Предметна галузь — сукупність всіх об’єктів, властивості яких і відношення між якими розглядаються у відповідній галузі.
Предметну галузь часто називають галуззю дослідження, об- ластю вивчення чи колом інтересів. В англійській мові це Field of Study. Одну й ту саму предметну галузь можуть досліджувати люди різних професій чи віку. При цьому вони виділяють об’єкти з цієї галузі чи розглядають різні властивості об’єктів залежно від завдання, яке ви- конується. Наприклад, предметну галузь біологія можуть розглядати учні на уроках, науковці в лабораторіях чи дослідники-мандрівники в реальних умовах.
Чому люди користуються моделями та створюють їх?
Об’єкти, що оточують людину, належать до різних предметних га- лузей і є досить складними. Деякі реальні об’єкти досліджувати в пов- ній мірі складно. Наприклад, без додаткового сучасного обладнання неможливо провести наукові дослідження з об’єктами, що перебувають на значній відстані, зокрема, з космічними, з дуже малими або дуже великими
об’єктами. Саме тому часто реальні об’єкти замінюють їх моделями. При розв’язуванні кожної конкретної задачі людину мо- жуть цікавити лише деякі з властивостей, тоді говорять про суттєві властивості об’єктів.
Наприклад, якщо ви з одно- класниками вирішите висадити на шкільному подвір’ї квітковий го- динник, то суттєвими властивостя- ми об’єкта квітка будуть: розмір, час цвітіння, час розкривання та закривання квітів. Але якщо доби- ратимете квіти для гербарію, то вас цікавитимуть зовсім інші властиво- сті: збереження кольору квітки після сушіння, ступінь усушки тощо. На основі даних про властивості, що є суттєвими в конкретній си- туації, можна створити інший об’єкт, який спрощено відображатиме основні властивості реального. Такі спрощені об’єкти називають моде- лями
3.4. ШИННАЯ АРХИТЕКТУРА. АРБИТРАЖ
Как указывалось выше, процессор, основная память и устройства
ввода-вывода могут соединяться между собой посредством общей шины,
основным назначением которой является предоставление канала связи
для пересылки данных. Шина содержит линии для поддержки прерываний, арбитража и пересылки данных, которые бывают трех типов: линии
данных, линии адреса и управляющие линии. Для пересылки данных по
шине используются шинные протоколы. Шинный протокол – это набор
правил, управляющих поведением соединенных с шиной устройств, а
также последовательностью помещения информации на шину, выдачи
управляющих сигналов и т. п.
Управляющие сигналы определяют, какую операцию, чтения или
записи, следует выполнить. Сигналы управления шиной также используются для тактирования операций. Они определяют, в какой момент
процессор и устройства ввода-вывода могут поместить данные на шину
или прочитать их с таковой. Для тактирования пересылки данных по шине разработано множество схем, которые можно разделить на два основных типа: синхронные и асинхронные. В операциях пересылки данных по
шине одно из устройств играет роль хозяина шины (bus master). Это устройство инициирует пересылку данных с помощью команд чтения или
записи. Обычно хозяином шины является процессор, но эту роль могут
выполнять и другие устройства, поддерживающие функцию прямого
доступа к памяти. Устройство, к которому обращается хозяин шины, называется подчиненным или целевым.
В случае синхронной шины все устройства получают синхронизирующую информацию по общей тактовой линии. На эту линию подаются
тактовые импульсы со строго фиксированной частотой. Промежуток
31
времени между последовательными тактовыми импульсами в простейшей синхронной шине составляет цикл шины, в течение которого выполняется одна операция пересылки данных.
В асинхронных шинах пересылка данных по шине основывается на
механизме квитирования, то есть подтверждения связи, между хозяином
шины и подчиненным устройством. В схеме с квитированием тактовая
линия заменяется двумя управляющими линиями синхронизации:
Master-ready и Slave-ready. Первая принадлежит хозяину шины, который
передает по ней сигнал готовности к транзакции, а по второй отвечает
подчиненное устройство. Пересылка данных, управление которой осуществляется посредством протокола с квитированием, выполняется следующим образом. Хозяин шины помещает на нее адрес и информацию о
команде. Затем по линии Master-ready он сообщает об этом всем устройствам. В ответ подключенные к шине устройства декодируют адрес. То
устройство, для которого предназначена команда, выполняет таковую и
информирует об этом хозяина шины по линии Slave-ready. Хозяин дожидается этого сигнала и только после этого удаляет с шины свои сигналы.
В случае операции чтения он считывает данные в свой входной буфер.
Выбор очередного устройства, которое станет хозяином шины, осуществляется посредством специальной процедуры, получившей название
арбитраж. При этом учитываются потребности различных устройств,
для чего опять-таки используется система приоритетов. Существует два
подхода к разрешению конфликтов на шине: централизованный арбитраж и распределенный арбитраж. При централизованном подходе разрешение конфликтов выполняется арбитром шины, в качестве которого
может служить как процессор, так и какое-либо отдельное устройство,
подключенное к шине. При распределенном арбитраже все устройства,
ожидающие своей очереди на использование шины, на равных правах
участвуют в арбитражном процессе.
ответ: Що таке предметна галузь?
Ти вже знаєш, що нас оточують різні об’єкти. Кожен об’єкт має свої властивості та їх значення — дані різного типу. Об’єкти, що мають однакові властивості, можна об’єднувати в групи — класифікувати. З об’єктами також можна виконувати певні дії. Крім того, різні об’єкти взаємодіють між собою: планети утворюють Сонячну систему, моле- кули утворюють різні сполуки, учні та вчителі взаємодіють у школі. Сукупність об’єктів, що мають однакові властивості та перебувають у певних відношеннях, утворюють предметну галузь. Предметними галузями можуть бути, наприклад, архітектура, про- мислове підприємство, транспорт, освіта тощо.
Предметна галузь — сукупність всіх об’єктів, властивості яких і відношення між якими розглядаються у відповідній галузі.
Предметну галузь часто називають галуззю дослідження, об- ластю вивчення чи колом інтересів. В англійській мові це Field of Study. Одну й ту саму предметну галузь можуть досліджувати люди різних професій чи віку. При цьому вони виділяють об’єкти з цієї галузі чи розглядають різні властивості об’єктів залежно від завдання, яке ви- конується. Наприклад, предметну галузь біологія можуть розглядати учні на уроках, науковці в лабораторіях чи дослідники-мандрівники в реальних умовах.
Чому люди користуються моделями та створюють їх?
Об’єкти, що оточують людину, належать до різних предметних га- лузей і є досить складними. Деякі реальні об’єкти досліджувати в пов- ній мірі складно. Наприклад, без додаткового сучасного обладнання неможливо провести наукові дослідження з об’єктами, що перебувають на значній відстані, зокрема, з космічними, з дуже малими або дуже великими
об’єктами. Саме тому часто реальні об’єкти замінюють їх моделями. При розв’язуванні кожної конкретної задачі людину мо- жуть цікавити лише деякі з властивостей, тоді говорять про суттєві властивості об’єктів.
Наприклад, якщо ви з одно- класниками вирішите висадити на шкільному подвір’ї квітковий го- динник, то суттєвими властивостя- ми об’єкта квітка будуть: розмір, час цвітіння, час розкривання та закривання квітів. Але якщо доби- ратимете квіти для гербарію, то вас цікавитимуть зовсім інші властиво- сті: збереження кольору квітки після сушіння, ступінь усушки тощо. На основі даних про властивості, що є суттєвими в конкретній си- туації, можна створити інший об’єкт, який спрощено відображатиме основні властивості реального. Такі спрощені об’єкти називають моде- лями
Объяснение:
3.4. ШИННАЯ АРХИТЕКТУРА. АРБИТРАЖ
Как указывалось выше, процессор, основная память и устройства
ввода-вывода могут соединяться между собой посредством общей шины,
основным назначением которой является предоставление канала связи
для пересылки данных. Шина содержит линии для поддержки прерываний, арбитража и пересылки данных, которые бывают трех типов: линии
данных, линии адреса и управляющие линии. Для пересылки данных по
шине используются шинные протоколы. Шинный протокол – это набор
правил, управляющих поведением соединенных с шиной устройств, а
также последовательностью помещения информации на шину, выдачи
управляющих сигналов и т. п.
Управляющие сигналы определяют, какую операцию, чтения или
записи, следует выполнить. Сигналы управления шиной также используются для тактирования операций. Они определяют, в какой момент
процессор и устройства ввода-вывода могут поместить данные на шину
или прочитать их с таковой. Для тактирования пересылки данных по шине разработано множество схем, которые можно разделить на два основных типа: синхронные и асинхронные. В операциях пересылки данных по
шине одно из устройств играет роль хозяина шины (bus master). Это устройство инициирует пересылку данных с помощью команд чтения или
записи. Обычно хозяином шины является процессор, но эту роль могут
выполнять и другие устройства, поддерживающие функцию прямого
доступа к памяти. Устройство, к которому обращается хозяин шины, называется подчиненным или целевым.
В случае синхронной шины все устройства получают синхронизирующую информацию по общей тактовой линии. На эту линию подаются
тактовые импульсы со строго фиксированной частотой. Промежуток
31
времени между последовательными тактовыми импульсами в простейшей синхронной шине составляет цикл шины, в течение которого выполняется одна операция пересылки данных.
В асинхронных шинах пересылка данных по шине основывается на
механизме квитирования, то есть подтверждения связи, между хозяином
шины и подчиненным устройством. В схеме с квитированием тактовая
линия заменяется двумя управляющими линиями синхронизации:
Master-ready и Slave-ready. Первая принадлежит хозяину шины, который
передает по ней сигнал готовности к транзакции, а по второй отвечает
подчиненное устройство. Пересылка данных, управление которой осуществляется посредством протокола с квитированием, выполняется следующим образом. Хозяин шины помещает на нее адрес и информацию о
команде. Затем по линии Master-ready он сообщает об этом всем устройствам. В ответ подключенные к шине устройства декодируют адрес. То
устройство, для которого предназначена команда, выполняет таковую и
информирует об этом хозяина шины по линии Slave-ready. Хозяин дожидается этого сигнала и только после этого удаляет с шины свои сигналы.
В случае операции чтения он считывает данные в свой входной буфер.
Выбор очередного устройства, которое станет хозяином шины, осуществляется посредством специальной процедуры, получившей название
арбитраж. При этом учитываются потребности различных устройств,
для чего опять-таки используется система приоритетов. Существует два
подхода к разрешению конфликтов на шине: централизованный арбитраж и распределенный арбитраж. При централизованном подходе разрешение конфликтов выполняется арбитром шины, в качестве которого
может служить как процессор, так и какое-либо отдельное устройство,
подключенное к шине. При распределенном арбитраже все устройства,
ожидающие своей очереди на использование шины, на равных правах
участвуют в арбитражном процессе.