Начало ↓
а:=1
b:=1 Да
→ ↓
↑а=256 →
↑ нет↓ ↓
↑а:=a•2 ↓
↑b:=b+a ↓
↑ ↓ ↓
↑ ← ↓←←←←
↓
b
↓
Конец
Определите значение переменной b после выполнения алгоритма

Значит так: мы создаем массив избыточной длины, куда потом будем записывать рандомные числа. Так же мы создаем массив-счетчик b (у него индексами являются сами числа, а элементами - количество этого числа в массиве А), куда будет присваиваться, сколько раз нам встречается то или иное число (перед этим мы массив обязательно обнулим). В конце мы смотрим максимальное число из массива-счетчика. Вуаля!

Вот пример программы на паскале ABC:

var a:array [1..1000000] of integer; 
b:array [1..10] of longint;   
c:integer;   
i,max,n:longint;
begin
write('Введите число элементов массива: ');
readln(n); 
max:=0; 
for i:=1 to 10 do 
b[i]:=0; 
for i:=1 to n do  begin 
a[i]:=random(10)+1; 
write(a[i],' '); 
b[a[i]]:=b[a[i]]+1 
end; 
for i:=1 to 10 do if b[i]>max then 
begin 
c:=i; 
max:=b[i] 
end; 
writeln; 
writeln('Чаще всего в массиве встречается число ',c)
end.

Відповідь: 1.Циклічними називаються обчислювальні процеси, в яких неодноразово виконуються одні й ті ж дії, але з різними даними.

2.Цикл із передумовою (або цикл-«поки») — це цикл, у якому тіло циклу виконується тільки у разі виконання умови, заданої перед тілом циклу. Якщо умова стає невірною, то робота циклу припиняється і керування передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з перед­умовою ще називається «циклом While-Do».

WHILE <умова> DO <оператор>;

Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.

m:=1; S: =0;

WHILE m<=100 DO

begin

S:=S+m;

m:=m+1;

end;

3.Цикл із післяумовою (або цикл-«до») — це цикл, у якому тіло циклу виконується доти, поки умова, задана після тіла циклу, не стане правильною. Якщо умова стає правильною, то робота циклу припиняється й управління передається оператору, наступному за оператором циклу. На мові Паскаль оператор циклу з після­умовою ще називається «цикл Repeat-Until».

REPEAT <оператор> UNTIL <умова>;

Приклад: обчислення суми перших 100 натуральних чисел методом послідовного додавання.

m:= 0; S: = 0;

REPEAT

m:=m +1;

S:=S+m;

UNTIL m >= 100;

4.Загальний вигляд оператора циклу з параметром (з лічильником):

for <параметр циклу>:=N1 to N2 do <тіло циклу >; де N1 та N2 - початкове та кінцеве значення параметра циклу, тіло циклу може бути або складеним оператором. <Параметр циклу > ще називають лічильником циклу. Оператор for забезпечує виконання тіла циклу до тих пір, поки не будуть перебрані всі значення параметра циклу від початкового до кінцевого. Параметр циклу, його початкове та кінцеве значення повинні бути одного і того ж скалярного типу. При цьому можливий будь який стандартний тип, крім real. Якщо N1 та N2 цілі числа, а параметр циклу - цілочисельна змінна, то крок завжди рівний одиниці.

Приклад.  s:=0; for i:=1 to 20 do s:=s+i;

Для i=1, 2, 3,... , 20 буде виконуватись оператор присвоєння

S:=S+i, який накопичує в змінній S суму перших 20 натуральних чисел. Якщо N1 та N2-символьного типу, а їх значення відповідно рівні 'A' та 'Z', то параметр циклу прийматиме послідовні значення, які співпадають з алфавітом: A, B, C, D E .., Z.

5.Якщо умова у вказівці повторення хибна при першій же перевірці, тотіло циклу не виконується жодного разу. Умова вказівки є умовоювходження в цикл.2. Умову вказівки повторення з передумовою необхідно підбирати такимчином, щоб в деякий момент вона змінила своє значення з TRUE на FALSE,інакше виникне ситуація “зациклювання” програми.3. Програмісту необхідно самому потурбуватись про необхідністьзбільшення (зменшення) лічильника циклу на 1. Це можна зробити такимчином І:=І+1.4. Входження в тіло вказівки повторення можливе тільки через заголовокцієї вказівки.

6.Рекурентним співвідношенням називається формула виду an+1=F(an,an-1,...,an-k+1), де F деяка функція від k аргументів, яка дозволяє обчислити наступні члени числової послідовності через значення попередніх членів.

7.- не знаю

8.- не знаю

Пояснення: