буду очень благодарна)
Відокремлені означення, прикладки
Відокремлені члени речення
1. Який тут є відокремлений член речення? По той бік очерет стояв чорною стіною, стиха похитуючи червонуватою куницею. *
а) підмет
б) присудок
в) означення
г) прикладка
д) обставина
2. . Неузгоджене означення, виражене інфінітивом, є в реченні
а) Чи доводилося вам бути на морі?
б) Черниш наказав розвантажити коней.
в) Порива мене палке бажання послухати гірської гущі гомін.
г) Він співак і не хотів жертвувати своїм голосом.
3. В якому реченні є дієприкметниковий зворот *
а) Там, на рівному березі невеликої повноводної річки Почайни, виднілося село.
б) В імлистій долині, осяяній срібним промінням місячним, стояли широкі лани.
в) Зашуміла вода на низині, шукаючи виходу.
г) Непроглядний гай стоїть тихий та спокійний, темний та свіжий.
4. Відокремлене означення є в реченні *
а) Ти сонце, ніжне й щедре, якому я поклоняюся й поклонятимуся все життя...
б) І очі мої, і мій слух – усі почуття заспокоєні біля тебе, оповиті тобою,
в) Сухобрусові дочки, Марта й Степанида, були малими гарні дівчатка:
г) Окрім гри на сопілці, Хома провора дуже любив пісні.
5. У всіх реченнях є відокремлене означення, окрім (розділові знаки вилучено) *
а) Земля скована морозом покрилась білим снігом.
б) Переляканий запорошений снігом без шапки мчав Василько по дорозі ...
в) Веселий гостинний він любив товариство.
г) Заворожені красою ніколи не бачених степів причаїлися гори.
6. Прикладку вжито в реченні *
а) Кріпак, незграба, злидень, гайдамака... Чи це не ти?
б) Як рабства лід протне нова зоря, малюк і муж Кобзаря!
в) Ось тобі яблуко червонобоке, старший мій сину Микитко.
г) Катря Катрю видає, приданого не дає.
7. В якому реченні прикладка НЕ відокремлюється (розділові знаки вилучено)
а) Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.
б) Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.
в) І щастя квіти запізнілі сумують айстри у саду.
г) Мелашка була потрібна в господі як робітниця.
8. В якому реченні прикладка відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
а) Усі знали Оришку як відьму.
б) Перстень цей дарується як милість превелика.
в) Борис Савович як недавній моряк цілком серйозно підтримав Марисю.
г) Олександр Мурашко широко відомий як портретист.
9. В якому реченні означення відокремлюється комою (розділові знаки вилучено)
а) Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади.
б) І тиха весна мрійна яснолиста несла в надію і тривогу.
в) У снігу по коліно стоїть з хати винесена ялинка.
г) Побите дощем поле ще й град поб’є.
10. У всіх реченнях є прикладка, окрім (розділові знаки вилучено)
а) Людський хлопець дядька Лева небіж на ймення Лукаш.
Б) Бегемот або гіпопотам живе в ріках й озерах Африки.
в) Не значило це, що був він естетом у звичайному значенні слова або що був байдужим.
г) Як сестра схилилась над тобою невтомна подруга сувора творчість.
11. Поширене означення не відокремлюється комами в реченні (розділові знаки вилучено) *
а) Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.
б) Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима панцир зими.
в) Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.
г) Обабіч шляху лежали незнайомі поля перекраяні вузькими довгими нивами.
Все ребра и все стороны правильной пирамиды равны.
Обозначим вершины треугольника основания АВС,
высоту пирамиды МО.
СН - высота основания
Соединим НМС в треугольник.
Угол МНО=30°
МС=√13
Пусть сторона основания равна а.
Основание - правильный треугольник, поэтому
СН=а*sin(60°)=а√3):2
ОН=а√3):6 ( радиусу вписанной окружности)
СО=а√3):3 (радиусу описанной окружности)
Высота пирамиды
МО=НО:ctg(30°)=a/6.
Из треугольника МОС по т.Пифагора найдем величину а:
МО²+ОС²=МС²(
а/6)²+ (а√3):3)²=13
а²=36
а=6
Высота боковой грани
МН =МО : sin(30°)=2 MO
МО=a/6=1
Отсюда высота боковой грани равна 2
S бок=3*6*2:2=18 единиц площади
---
[email protected]
Одна сторона их равна 3 см ( по стороне основания призмы).
Диагональ делит грань на два треугольника.
Причем отношение сторон в треугольнике позволяет предположить, что вторая сторона грани равна 4. ( Это «египетский» треугольник. Проверив по т. Пифагора, можно убедиться в этом).
Итак, высота призмы 4см, сторона основания - 3см
Площадь боковой поверхности равна произведению высоты на периметр основания ( но можно вычислить площадь одной грани и умножить на их количество, т .е. на 3).
S бок=3*3*4=24 см²
В основаниях призмы - два правильных треугольника. Площадь правильного треугольника находим по формуле:
S=(a² √3):4
S=9√3):4
S полн=24+2*9√3):4=24+(18√3):4 см²или (96+18√3):4 см²