Задание 1.
Что является примером нерационального природопользования?
1) проведение снегозадержания в зимнее время
2) использование природного газа вместо угля на ТЭС
3) создание системы оборотного водоснабжения на промышленных предприятиях
4) осушение болот в верховьях малых рек
Задание 2.
Примером рационального природопользования является
1) строительство ГЭС на равнинных реках
2) осушение болот в верховьях малых рек
3) рекультивация земель в районах добычи угля
4) распашка земель вдоль склонов
Задание 3.
Примером нерационального природопользования является
1) рекультивация земель в районах добычи угля
2) использование природного газа вместо угля на ТЭС
3) захоронение токсичных отходов в густонаселённых районах
4) комплексное использование добываемого сырья
Задание 4.
Что является примером рационального природопользования?
1) подсечноогневое земледелие
2) выращивание мальков ценных видов рыбы на рыбозаводах для дальнейшего выпуска их в водоёмы
3) осушение болот в верховьях малых рек
4) добыча полезных ископаемых открытым Задание 5.
При развитии какого из перечисленных видов экономической деятельности выбросы в атмосферу загрязняющих веществ будут наибольшими?
1) обработка древесины и производство изделий из дерева
2) производство транспортных средств и оборудования
3) производство электроэнергии на ТЭС с использованием угля
4) текстильное производство
Задание 6.
Защите земель от ветровой эрозии распашка склонов
2) вырубка зарослей кустарников в оврагах и балках
3) посадка лесополос
4) интенсивный выпас скота
Задание 7.
Уменьшению выбросов в атмосферу углекислого газа развитие ветровой и солнечной энергетики
2) сокращение площади тропических лесов
3) ограничении дальнейшего развития атомной энергетики
4) перевод тепловых электростанций с природного газа на уголь
Задание 8.
К усилению парникового эффекта в атмосфере приводит увеличение содержания в ней
1) водорода
2) углекислого газа
3) азота
4) кислорода
Задание 9.
Полезащитные лесополосы в зоне степей создаются для защиты сельскохозяйственных угодий от
1) избыточной солнечной радиации
2) сильных снегопадов
3) ветровой эрозии почв
4) биологических вредителей
Задание 10.
Для предотвращения образования оврагов на склонах холмов следует
1) высаживать деревья и кустарники
2) орошать склоны
3) распахивать склоны
4) вносить в почву химические удобрения
Материк Антарктида омывается водами Южного океана с мощным течением Западных Ветров, оно огибает весь земной шар, проходя через Атлантический, Тихий и Индийский океаны.Своё название самое мощное течение получило благодаря дующим ветрам со стороны запада на восток на пространствах Южного полушария. Течение Западных ветров единственное в своем роде, которое обходит весь земной шар. Ширина этого течения примерно 1 000 км, а длина около 30 000 км. Такой мощнейший поток одолевает всю толщу вод в различных местах Мирового океана, и даже материки не ослабляют его движение.Ветра, которые вызывают течение, получают свою невероятную силу южнее 40-й параллели. Отсюда пошло название зоны Антарктического циркумполярного течения, как “ревущие сороковые”, из-за частых и свирепых штормов
Люди, що населяли долину Тигру і Євфрату, будували храми зі східчастими вежами, або зиккуратами. Поховальні споруди грали в їх архітектурі набагато меншу роль, оскільки мешканці Месопотамії не пов'язували досягнення безсмертя з збереженням тіла покійного. В Дворіччя було багато глини, а камінь і дерево доводилося доставляти здалеку, тому будівлі зводили в основному з цегли.
Розвиток найдавнішої в Передній Азії цивілізації - Месопотамії відноситься до IV - III тис. До н.е. Басейн річок Тигру і Євфрату - Месопотамія - був найбільш родючої територією Передньої Азії і разом з тим тут був головний шлях, який пов'язував між собою примикають гірські і пустельні країни.
При майже повній відсутності місцевого каменю і лісу основним будівельним матеріалом тут завжди була глина, переважно у вигляді цегли-сирцю, що укладався на асфальті. З кінця IV тисячоліття до н.е. зрідка зустрічається обпалена цегла, але його значення зростало повільно. До вжитку цегла, а потім і обпалена цегла - перші штучні будівельні матеріали.
Судячи з дійшли до нас, цеглу готували з річкового глинистого мулу, що видобувається відрами з Тигра або Євфрату. Додавали дрібну гальку і рубану солому для зменшення усушки при висиханні і для збільшення міцності (перший композитний матеріал). Отриману суміш, глинобетон, набивали в дерев'яні форми-рамки, які потім знімали. Розміри цегли - 38 ? 14 ? 11 см. В Ассирії цеглу клали один на інший в сирому вигляді і вони склеювалися в моноліт.
Поряд з самана в державах Месопотамії - Шумері, Ассирії та Вавілoніі - був в ходу і обпалена цегла, що застосовувався не стільки завдяки підвищеній міцності, скільки заради більшої довговічності. Його з'єднували з самана, а також поєднували з цеглини-сирцю з каменем.
Розвиток будівництва та архітектури будівель з цегли-сирцю - головний внесок найдавнішої Месопотамії в світову архітектуру. Обмазаний глиною тростинний тин широко застосовувався і в якості конструктивної основи стін житлового будинку. Дерево місцевої породи (пальма) і привізна (кедр, сосна) цінувалося дуже високо і в основному застосовувалося для перекриттів, деталей дверей, вікон і для обробки.
При переході від палеоліту до неоліту в передгір'ях з'являються глинобитні будинки, як би виліплені з самого грунту. Такі споруди кінця VI або початку V тисячоліття до н.е. Будинки складаються вже з чотирьох-п'яти приміщень. У неправильно розбитих стінах помітна тенденція до прямокутного зображенню плану. Ці споруди означають важливу фазу в розвитку житла, перехід від печерного до збудованого з глини.
Прагнення селитися якомога ближче до річок викликало масове будівництво з тростини. На початку IV тисячоліття до н.е. по всій долині з'являються поселення з хатин, вирубаних в самих заростях очерету, висота якого сягає тут 4-5 м.
Зрубаний очерет укладали на землю і, покриваючи шаром глини, трамбували; так виходив підлогу. Крайні, що залишилися несрубленнимі стебла зв'язувалися над головою і перепліталися зрубаними стеблами. Виходив каркас гостроверхою хатини круглої або овальної в плані форми; його обмазували глиною.
Релігія стала провідною формою складалася ідеології. Як в північній, так і в південній Месопотамії храми і храмові центри з'явилися раніше зародження держави. Культові споруди зазвичай зводилися з цегли-сирцю, т. Е. В техніці більш передової, ніж глинобитні і очеретяні будинки. Дуже рано, з першої половини IV тисячоліття, в храмах ігається прагнення до монументальності і симетрії.
Уже на початку IV тисячоліття склалася схема прямокутного храму з головним приміщенням витягнутої в плані форми, в якому знаходилися вівтар і жертовник. Розроблений за цією схемою тип храму з двома рядами менших приміщень по його сторонам виявився надзвичайно вдалим і стійким; він застосовувався в різних варіантах протягом тисячоліть.
Вхід був на короткій стороні, а перед святині мав подовжню спрямованість. Надалі, з виділенням храму в окрему будівлю, вхід зазвичай влаштовувався в глибокій ніші (айвaне) між масивними бічними виступами.
Храми виконувалися також з плоских серцевих цегли прямокутної форми на глиняному розчині; розміри цегли росли з удосконаленням техніки виготовлення. Цеглини дозволяли створити перев'язку в чергуються рядах кладки і утворити на поверхні стін складну систему відступів і виступів. Необпаленої цегла застосовувався рідко, головним чином як облицювальний матеріал. В якості сполучного і водоизоляционного матеріалу широко використовувався бітум (гірська смола). Розчин кладки з цегли-сирцю зазвичай складався з глини, іноді з домішкою золи і бітуму. Вапняний розчин починає застосовуватися пізніше, приблизно з середини І тисячоліття до н.е.
Объяснение: