Визначте про які країни йде мова та позначте їх на контурній карті Америки відповідними цифрами (з нанесенням кордонів країн).
1. Світовий лідер за покладами мідних руд .
2. Столиця країни є найбільшою столичною агломерацією Америки .
3. Мешканці країни становлять лише 4,3% населення планети, водночас ця держава споживає 33,4 % усіх матеріальних благ світу .
4. Франкомовне населення проживає у провінції Квебек .
5. Гавана є найбільшим містом Карибського басейну .
6. Розташована одна із найвідоміших пам’яток у світі - Статуя Христа

Содержит две части света: Европу и Азию. Линию границы между Европой и Азией чаще всего проводят по восточным склонам Уральских гор, реке Урал, реке Эмба, северо-западному побережью Каспийского моря, реке Кума, Кумо-Манычской впадине, реке Маныч, восточному побережью Чёрного моря, южному побережью Чёрного моря, проливу Босфор, Мраморному морю, проливу Дарданеллы, Эгейскому и Средиземному морям, Гибралтарскому проливу. Это разделение сложилось исторически. В природном отношении резкой границы между Европой и Азией не существует. Континент объединён непрерывностью суши, сложившейся на настоящий момент тектонической консолидированностью и единством многочисленных климатических процессов. Это единственный континент на Земле, омываемый четырьмя океанами: на юге — Индийским, на севере — Северным Ледовитым, на западе — Атлантическим, на востоке — Тихим. Евразия протянулась с запада на восток на 16 тыс. км, с севера на юг — на 8 тыс. км, при площади ≈ 54 млн км². Это более трети площади всей суши планеты. Площадь островов Евразии приближается к 2,75 млн км². Крайние точки Евразии Материковые точки Мыс Челюскин (Россия), 77°43' с. ш. — крайняя северная материковая точка. Мыс Пиай (Малайзия) 1°16' с. ш. — крайняя южная материковая точка. Мыс Рока (Португалия), 9º31' з. д. — крайняя западная материковая точка. Мыс Дежнёва (Россия), 169°42' з. д. — крайняя восточная материковая точка. 

Рівнинний характер рельєфу Африки та її широтне положення зумовлюють особливо чіткий прояв тут широтної зональності. Від екватора природну зону вологих екваторіальних лісів послідовно змінюють зони перемінно-вологих лісів, саван і рідколісся, тропічних пустель і напівпустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників. (Знайдіть їх на карті атласу.) 
Північна частина Африки ширша і рівнинніша за південну, тому тут природні зони простягаються вздовж паралелей. У значно вужчій південній частині материка вони наближаються до меридіонального напряму. Особливо це помітно на окраїнах, які перебувають під значним впливом океанів.