Установіть відповідність між галузями машинобудування та відповідними виробниками продукції 1.Автомобілебудування
2.Виробництво ракетної техники
3.Виробництво смартфонів а)Китай, США, Японія
б)Австралія, Нова Зеландія, Ірландія
в)США, Франція, Україна
г)Республіка Корея, США, Китай

Климат Рязанской области носит умеренно континентальный характер, не отличающийся экстремальностью и резкими изменениями величин. Географическое положение, равнинный рельеф, воздействие Азиатского и Азорского антициклонов и Исландского циклона позволяют проникать на равнины области воздушным массам различного происхождения. В регион проникают воздух с Атлантического и Северного Ледовитого океанов, а также со Средиземного моря и Средней Азии. Всё это делает климат области сбалансированным, с умеренно-холодной зимой и жарким летом.

Рельеф оказывает влияние на формирование микроклиматических условий водоразделов, оврагов и балок — весной и осенью в этих местах дольше застаивается холодный воздух. В какой-то степени на климат влияет и растительность — на лесных территориях влажность воздуха значительно выше, чем на лесостепных.

Для Рязанской области характерны засушливые годы, частые зимние оттепели и гололедицы, ранние весенние и поздние осенние заморозки, грозы и сильные ветра в тёплое время года.

Объяснение:

анітарно-гігієнічні властивості лісів зелених зон міст і промислових центрів

Ліси виконують ряд важливих функцій: господарсько-сировинні, кліматорегулюючі, водоохоронні, захисні, рекреаційні, санітарно-гігієнічні, естетичні. До санітарно-гігієнічних функцій лісу, які позитивно впливають на стан здоров’я людини, відносяться наступні: виділення лісом кисню і поглинання вуглекислого газу, іонізаційний ефект, пило- і газозахисна, шумозахисна, фітонцидна, іонізаційна, фотоактинічна, психологічна.

Киснепродуктивна і вуглецедепонувальна функції лісових екосистем. Вміст кисню і вуглекислого газу в атмосфері залежить від процесів обміну енергією між рослинами і їх споживачами. У великих містах кількість вуглекислого газу у повітрі збільшується під дією промислових викидів. Встановлено, що зростання концентрації СО2 до 0,5% негативно впливає на людину. У середньому за рік одна людина споживає 400-500 кг кисню. Тільки промисловість щорічно використовує 23% кисню, який виробляється зеленими рослинами. Такої кількості його вистачило б для 43 млрд. чол. на цілий рік.

За існуючих темпів споживання кисню його запаси поступово зменшуються. Головну роль у відтворенні ресурсів кисню на планеті та зменшенні вмісту вуглекислого газу у повітрі відіграють зелені рослини, особливо ліси, які займаючи 1/3 поверхні суші (4 млрд. га), продукують понад 50% всієї біомаси. У процесі життєдіяльності рослин щорічно утворюється близько 180 млрд. т фітомаси (суха вага) і виділяється в атмосферу 300 млрд. т кисню, причому лісові насадження мають найвищу продуктивність органічної маси на одиницю площі.

Для утворення 1 т сухої органічної маси деревні рослини поглинають 1820-1840 кг СО2 і виділяють 1393-1426 т кисню. З кожних 264 кг вуглекислого газу і 108 кг води рослини продукують 180 кг глюкози і 192 кг кисню. У сприятливий літній день 1 га лісу утворює 120-150 кг сухої фітомаси, поглинаючи 220-275 кг СО2 і виділяючи 180-215 кг кисню, що забезпечує потребу у кисні 430-500 чоловік впродовж 10 год. Чотири дорослі дерева забезпечують добову потребу у кисні однієї людини.

Щороку ліси України виділяють у повітря мільйони тон кисню і поглинають мільйони тон СО2. Зокрема, ліси Українських Карпат щороку поглинають близько 12,8 млн. т СО2 і виділяють 9,8 млн. т кисню.

Один квадратний метр листя за період вегетації виділяє кисню: осика – 1 кг, граб, ясен – 0,9, дуб, сосна – 0,8, бук, клен, ліщина – 0,6, липа – 0,5 кг.

Кількість поглинутого при фотосинтезі СО2 і виділеного кисню залежить від ряду причин: складу насаджень, їх віку, повноти, бонітету і т.п. Наприклад, у насадженнях І класу бонітету фотосинтез так само, як і газообмін, інтенсивніший. Вони поглинають за рік 4,6-6,5 т СО2 і виділяють 3,5-5,0 т кисню. В той же час насадження ІІІ класу бонітету поглинають тільки 2,9-4,1 т СО2 і виділяють 2,2-3,2 т кисню. Один гектар 20-річних соснових насаджень поглинає щорічно 9,4 т СО2 і виділяє 7,3 т кисню, а 60-річних - виділяє більше 10 т кисню.

Найбільше кисню виділяють середньовікові насадження (від 30 до 70-80 років). Наприклад, кращі насадження ялини європейської Іа класу бонітету у 50-ти річному віці виділяють 14,3 т/га кисню, а в 120-річному – 7,1 т, насадження бука відповідно 12,9 і 6,8 т/га. Швидкоростучі деревні породи виділяють кисню більше, ніж повільноростучі. Наприклад, в одних і тих же умовах 40-річні деревостани дуба червоного виділяють 19,6 т/га кисню, а такі ж деревостани з дуба звичайного – 12,4 т/га. Один гектар насаджень тополі виділяє у 7 раз більше кисню, ніж 1 га ялинових насаджень. Одне широколистяне дерево з проекцією крони 150 м2 продукує за 10 років таку кількість кисню, яка забезпечує потреби однієї людини впродовж 2 років.

Іонізаційний ефект. Ступінь іонізації характеризується кількістю позитивних і негативних, легких і важких іонів у 1 см2 повітря. У природних умовах ігається невелика перевага позитивних іонів над негативними, а важких над легкими. Їх відношення (коефіцієнт уніполярності) для нижніх шарів атмосфери складає 1,1-1,2.

Для визначення гігієнічного ефекту іонізації особливого значення набуває концентрація легких позитивних і негативних іонів у повітрі. Чим менший коефіцієнт уніполярності, тим чистішим і сприятливішим у гігієнічному відношенні вважається повітря.

Середня кількість легких іонів у міському повітрі значно нижча, ніж у лісовому. У промислових містах, у багатолюдних приміщеннях їх концентрація коливається в межах 100-500, а іноді сягає кількох десятків в 1 см3, причому переважають важкі іони.

У лісі концентрація легких іонів у 2-3 рази вища. Іонізація повітря – одна із причин сприятливого впливу лісів на стан здоров’я людини. Лікувальні властивості іонізованого повітря використовують при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі, бронхіальній астмі, легеневому туберкульозі, безсонні, перевтомі та ін.