Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.
Атланти́ческий океа́н — второй по величине океан земли после тихого океана, расположенный междугренландией и исландией на севере,европой и африкой на востоке, севернойи южной америкой на западе иантарктидой на юге. площадь 91,6 млн км², из которых около четверти приходится на внутриконтинентальные моря. площадь прибрежных морей невелика и не превышает 1 % от общей площадиакватории. объём вод составляет 329,7 млн км³, что равно 25 % объёмамирового океана. средняя глубина — 3736 м, наибольшая — 8742 м (жёлоб пуэрто-рико). среднегодовая солёностьвод океана составляет около 35 ‰. атлантический океан имеет сильно изрезанную береговую линию с выраженным делением на региональные акватории: моря и заливы. название произошло от имени титанаатласа (атланта) в греческой мифологии. атлантический океан является вторым по величине. его площадь составляет 91,66 миллионов км², объём воды — 329,66 миллионов км³. он простирается отсубарктических широт до самойантарктиды[3]. граница с индийским океаном проходит по меридиану мыса игольный (20° в.д.) до побережья антарктиды (земля королевы мод)[4]. границу с тихим океаном проводят отмыса горн по меридиану 68°04’ з. д. или по кратчайшему расстоянию от южной америки до антарктического полуостровачерез пролив дрейка, от острова осте до мыса штернек. граница с северным ледовитым океаном проходит по восточному входу гудзонова пролива, далее через девисов пролив и по побережью острова гренландия до мысабрустер, через датский пролив до мыса рейдинупюр на острове исландия, по его побережью до мыса герпир, затем к фарерским островам, далее к шетландским островам и по 61° северной широты до побережья скандинавского полуострова[5]. иногда южную часть океана, с северной границей от 35° ю. ш. (по признаку циркуляции воды и атмосферы) до 60° ю. ш. (по характеру рельефа дна), относят к южному океану, который официально не выделяется[6].
Взаємозв’язок між тектонічними структурами, формами рельєфу і корисними копалинами прослідковується наступним чином:
Объяснение:
Платформа (тектоніка) – рівна та стійка ділянка земної кори. На поверхні їй відповідають рівнинні форми рельєфу, сформовані денудацією (руйнуванням). Тому в межах таких ділянок переважають акумулятивні (накопичені) корисні копалини – нафта, газ, вугілля. Якщо в межах платформи на поверхню виходить кристалічний щит – тоді переважають магматичні (мінеральні) корисні копалини – руди чорних, кольорових та дорогоцінних металів.
Геосинклинальний (сейсмічний) пояс - на поверхні йому відповідають гірські форми рельєфу. Тут переважають мінеральні копалини – метали, кварцити тощо.