Определите используя рисунок Границы биосферы.. а) Границы биосферы b) Границы распространения жизни в биосфере с) Границы нижнего слоя атмосферы 33-35 км 12-17 км
Карта Каспийского моряКаспи́йское мо́ре — озеро-море, крупнейший внутренний бессточный водоем нашей планеты, расположенный на юго-востоке Европейского континента на границе с Азией. Его протяженность с севера на юг составляет около 1200 км, ширина с запада на восток — от 200 до 435 км, Площадь — около 390 тыс. км2, объем вод - 78 тыс км3, что составляет окло 44% общих запасов озерных вод на Земле. Максимальная глубина моря - 1025 м. Площадь и объем вод Каспия из-за периодических колебаний его уровня значительно изменяются. Площадь водосбора Каспийского моря составляет от 3,1 до 3,5 млн км2 и имеет размеры в среднем в длину с севера на юг — до 2500 км и до 1000 км в ширину с запада на восток. Соленость воды составляет от 12,6-13,2‰ на юго-востоке до 0,05 ‰ близ устья Волги. Уровень Каспия в настоящее время находится на отметке 27 м ниже уровня Мирового океана.
Поверхня фундаменту Сахарської плити вкрита товщами вапняків, пісковиків, мергелів та глинистих порід різного віку. Подекуди на поверхню виступають давні кристалічні породи фундаменту або інтрузії, утворюючи високі нагір'я (Ахаггар, Тібесті та ін.) зі значним поширенням вулканічних порід, лавових плато, згаслих вулканів. Про недавню вулканічну діяльність свідчать гарячі джерела та виходи газів. Тут рельєф типово гірський, дуже почленований, з крутими схилами.
На заході Сахари домінують низькі плато та улоговини з потужними пластами осадових порід. На ділянках платформи з моноклінальною структурою розвинуті куестові гряди, які розділені широкими долинами та вузькими ущелинами. Східна частина - це головним чином Лівійська, Аравійська та Нубійська пустелі. Тут знаходиться і одна з найглибших сухих улоговин земної кулі - Каттара (-133 м), площа якої 19,5 тис. км2. Поблизу Червоного моря височать столові плато з глибокими ущелинами флювіального походження, які свідчать про значне ерозійне розчленування в минулі гумідні епохи. Повсюди зустрічаються сухі русла річок - ваді, а також оазиси.
Поверхня фундаменту Сахарської плити вкрита товщами вапняків, пісковиків, мергелів та глинистих порід різного віку. Подекуди на поверхню виступають давні кристалічні породи фундаменту або інтрузії, утворюючи високі нагір'я (Ахаггар, Тібесті та ін.) зі значним поширенням вулканічних порід, лавових плато, згаслих вулканів. Про недавню вулканічну діяльність свідчать гарячі джерела та виходи газів. Тут рельєф типово гірський, дуже почленований, з крутими схилами.
На заході Сахари домінують низькі плато та улоговини з потужними пластами осадових порід. На ділянках платформи з моноклінальною структурою розвинуті куестові гряди, які розділені широкими долинами та вузькими ущелинами. Східна частина - це головним чином Лівійська, Аравійська та Нубійська пустелі. Тут знаходиться і одна з найглибших сухих улоговин земної кулі - Каттара (-133 м), площа якої 19,5 тис. км2. Поблизу Червоного моря височать столові плато з глибокими ущелинами флювіального походження, які свідчать про значне ерозійне розчленування в минулі гумідні епохи. Повсюди зустрічаються сухі русла річок - ваді, а також оазиси.