Мотивы географическим открытиям в древнем мире: 1) экономические - возможность освоения новых земель с целью расселения населения страны, увеличение площадей страны вело к увеличению обрабатываемых земель, а значит к увеличению доходов; так же было распространено использование рабов как бесплатной рабочей силы - пригоняли с захваченных земель рабов. 2) политические - увеличение площадей государств вело к росту политического веса страны среди стран древнего мира, утверждение значимости государства и их правителей. 3) открытие новых земель вело к изучению новых растений и животных, давало возможность использовать новых особей в хозяйственной деятельности человека. 4) удовлетворение любопытства в изучении окружающего мира, отвечало на вопрос - что дальше за пределами нашего государства
Вода - найбільш розповсюджена речовина в природі, без якої неможливе життя на Землі. Розвиток виробництва, збільшення населення потребують більшої кількості води. Україна не дуже багата на водні ресурси. Вона у 15-16 разів менше забезпечена прісними водами, ніж, наприклад, Росія. Звідси виникає питання про економне витрачання води.
Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини.
На північному сході Керченською протокою сполучається з Азовським морем, на південному заході протокою Босфор - з Мармуровим морем;
Береги Чорного моря в межах України (від гирла Дунаю на заході до Керченської протоки на сході) низовинні. Гористі лише береги південної частини Кримського півострова. Берегова лінія розчленована затоками (Каркінітська, Джарилгацька, Тендрівська, Ягорлицька, Каломітська, Феодосійська тощо) та лиманами (Дніпровським, Дністровським, Еерезанським, Тилігульським, Куяльницьким, Хаджибейським, Будацьким).
Островів у Чорному морі мало, вони невеликі за розмірами, більшість з них розташовані поблизу берегів. Найбільші острови: Джарилгач, Довгий, Березань, Зміїний.
Чорне море розміщене в скидовій западині. Опускання його дна триває й тепер. Глибина Чорного моря найбільша біля Південного узбережжя Криму - до 1000-2000 м (на відстані 7-29 км від берега). Північно-західна частина Чорного моря мілководна. Глибини тут не перевищують 100-120 м (середня менша 25 м).
Солоність води в північно-західній частині Чорного моря становить 13-14% через велике надходження прісної води, яку приносять річки, поблизу Південного берега Криму - близько 16%.
Вода Чорного моря з глибини 120-200 м насичена сірководнем. Процентний вміст його збільшується з глибиною. У межах поширення сірководню життя майже немає. У зв'язку з посиленням несприятливих антропогенних факторів ігається тенденція до підвищення шару сірководню, що небезпечно для всього живого.
1) экономические - возможность освоения новых земель с целью расселения населения страны, увеличение площадей страны вело к увеличению обрабатываемых земель, а значит к увеличению доходов; так же было распространено использование рабов как бесплатной рабочей силы - пригоняли с захваченных земель рабов.
2) политические - увеличение площадей государств вело к росту политического веса страны среди стран древнего мира, утверждение значимости государства и их правителей.
3) открытие новых земель вело к изучению новых растений и животных, давало возможность использовать новых особей в хозяйственной деятельности человека.
4) удовлетворение любопытства в изучении окружающего мира, отвечало на вопрос - что дальше за пределами нашего государства
Вода - найбільш розповсюджена речовина в природі, без якої неможливе життя на Землі. Розвиток виробництва, збільшення населення потребують більшої кількості води. Україна не дуже багата на водні ресурси. Вона у 15-16 разів менше забезпечена прісними водами, ніж, наприклад, Росія. Звідси виникає питання про економне витрачання води.
Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини.
На північному сході Керченською протокою сполучається з Азовським морем, на південному заході протокою Босфор - з Мармуровим морем;
Береги Чорного моря в межах України (від гирла Дунаю на заході до Керченської протоки на сході) низовинні. Гористі лише береги південної частини Кримського півострова. Берегова лінія розчленована затоками (Каркінітська, Джарилгацька, Тендрівська, Ягорлицька, Каломітська, Феодосійська тощо) та лиманами (Дніпровським, Дністровським, Еерезанським, Тилігульським, Куяльницьким, Хаджибейським, Будацьким).
Островів у Чорному морі мало, вони невеликі за розмірами, більшість з них розташовані поблизу берегів. Найбільші острови: Джарилгач, Довгий, Березань, Зміїний.
Чорне море розміщене в скидовій западині. Опускання його дна триває й тепер. Глибина Чорного моря найбільша біля Південного узбережжя Криму - до 1000-2000 м (на відстані 7-29 км від берега). Північно-західна частина Чорного моря мілководна. Глибини тут не перевищують 100-120 м (середня менша 25 м).
Солоність води в північно-західній частині Чорного моря становить 13-14% через велике надходження прісної води, яку приносять річки, поблизу Південного берега Криму - близько 16%.
Вода Чорного моря з глибини 120-200 м насичена сірководнем. Процентний вміст його збільшується з глибиною. У межах поширення сірководню життя майже немає. У зв'язку з посиленням несприятливих антропогенних факторів ігається тенденція до підвищення шару сірководню, що небезпечно для всього живого.