Янаписал код на питоне где в нем ошибка? n = int( a == '' elif n % 2 == 0: for i in range(n // 2 - 1): if n % 2 == 0: a += 'i hate that i love that ' a += 'i hate that i love it'
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
ответ:Известна Самара и своими общественными и политическими деятелями. основатель и первый воевода Самары Григорий Осифович Засекин. Отец-основатель ряда русских крепостей на Волге, которые за четыреста с лишним лет превратились в огромные мегаполисы с сотнями тысяч жителей. Князь Григорий Осифович Засекин выполнял государеву волю, в связи с тем, что во второй половине XVI столетия границы Русского государства продвинулись далеко на восток и достигли Волги в ее среднем и нижнем течении. После взятия Казани в 1552 году и Астрахани в 1556 году Среднее Поволжье целиком вошло в состав Руси. Перед правительством встала важнейшая задача - укрепление восточных границ государства. С этой целью на Волге был построен ряд городов-крепостей. В их числе на левом берегу реки, у волжской излучины в 1586 году заложили и крепость Самару.
Самарский городской голова (1885—1891гг), председатель губернской земской управы (1891—1892гг), гласный городской думы (1892—1896гг) Петр Владимирович Алабин
В период пребывания Алабина в должности городского головы в Самаре построены и начали функционировать чугунолитейный завод Лебедева, маслобойный завод Вишнякова, типография Щелокова, Пастеровская станция, метеорологическая станция, городской водопровод, городской театр, спичечная фабрика «Волга», кирпичный завод Жукова, паровая мукомольная мельница Башкирова, кондитерская фабрика Гребежева, мыловаренный завод Уласова. Впервые в Самаре для освещения применили газ, начала действовать первая телефонная станция на 10 номеров, продолжалось строительство собора. Во время русско-турецкой войны передал знамя болгарскому народу, вышитое монахинями Иверского монастыря, чтобы послужить делу освобождения славян. Основатель краеведческого музея в Самаре.
Самарский губернатор (1853—1860г.г.) Константин Карлович Грот
Самым известным из дореволюционных самарских губернаторов считается Константин Карлович Грот (руководил нашим регионом с 12 мая 1853 года по 27 февраля 1860 года). При Гроте с его немецкой педантичностью и дотошностью в Самаре начались невиданные доселе работы по благоустройству городской территории (мощение улиц и устройство тротуаров, создание системы уличного освещения, открытие первого общественного места отдыха – Струковского сада, и многое другое). В нашем городе было открыто рекордное количество учреждений просвещения и культуры: деревянный театр на 550 мест, губернская мужская гимназия, женские приходские училища, духовная семинария, публичная библиотека, и так далее. Именно Грот впервые в истории Самары публично объявил борьбу со взяточничеством чиновников, за что заслужил среди простого народа неофициальное прозвище «Неподкупный».
Предводитель самарского дворянства (1884—1891г.г.) Григорий Сергеевич Аксаков, во время голода 1873 и 1880 г. г. лично занимался крестьянам
Седьмым главой Самарской губернии стал Григорий Аксаков, исполнявший эту должность с 20 января 1867 по 8 декабря 1871 года. Его отец Сергей Тимофеевич, был автором ряда повестей и рассказов, В том числе «Аленький цветочек», «Семейная хроника» и «Детские годы Багрова-внука». Самой большой заслугой Григория Аксакова перед нашей губернией считается открытие Самарского окружного суда, которое состоялось в ноябре 1870 года. Со своего поста Аксаков ушел по состоянию здоровья, после чего долгое время занимался благотворительностью и не раз избирался на общественные должности.
Там было очень много известных людей но это одни из самых известных
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
ответ:Известна Самара и своими общественными и политическими деятелями. основатель и первый воевода Самары Григорий Осифович Засекин. Отец-основатель ряда русских крепостей на Волге, которые за четыреста с лишним лет превратились в огромные мегаполисы с сотнями тысяч жителей. Князь Григорий Осифович Засекин выполнял государеву волю, в связи с тем, что во второй половине XVI столетия границы Русского государства продвинулись далеко на восток и достигли Волги в ее среднем и нижнем течении. После взятия Казани в 1552 году и Астрахани в 1556 году Среднее Поволжье целиком вошло в состав Руси. Перед правительством встала важнейшая задача - укрепление восточных границ государства. С этой целью на Волге был построен ряд городов-крепостей. В их числе на левом берегу реки, у волжской излучины в 1586 году заложили и крепость Самару.
Самарский городской голова (1885—1891гг), председатель губернской земской управы (1891—1892гг), гласный городской думы (1892—1896гг) Петр Владимирович Алабин
В период пребывания Алабина в должности городского головы в Самаре построены и начали функционировать чугунолитейный завод Лебедева, маслобойный завод Вишнякова, типография Щелокова, Пастеровская станция, метеорологическая станция, городской водопровод, городской театр, спичечная фабрика «Волга», кирпичный завод Жукова, паровая мукомольная мельница Башкирова, кондитерская фабрика Гребежева, мыловаренный завод Уласова. Впервые в Самаре для освещения применили газ, начала действовать первая телефонная станция на 10 номеров, продолжалось строительство собора. Во время русско-турецкой войны передал знамя болгарскому народу, вышитое монахинями Иверского монастыря, чтобы послужить делу освобождения славян. Основатель краеведческого музея в Самаре.
Самарский губернатор (1853—1860г.г.) Константин Карлович Грот
Самым известным из дореволюционных самарских губернаторов считается Константин Карлович Грот (руководил нашим регионом с 12 мая 1853 года по 27 февраля 1860 года). При Гроте с его немецкой педантичностью и дотошностью в Самаре начались невиданные доселе работы по благоустройству городской территории (мощение улиц и устройство тротуаров, создание системы уличного освещения, открытие первого общественного места отдыха – Струковского сада, и многое другое). В нашем городе было открыто рекордное количество учреждений просвещения и культуры: деревянный театр на 550 мест, губернская мужская гимназия, женские приходские училища, духовная семинария, публичная библиотека, и так далее. Именно Грот впервые в истории Самары публично объявил борьбу со взяточничеством чиновников, за что заслужил среди простого народа неофициальное прозвище «Неподкупный».
Предводитель самарского дворянства (1884—1891г.г.) Григорий Сергеевич Аксаков, во время голода 1873 и 1880 г. г. лично занимался крестьянам
Седьмым главой Самарской губернии стал Григорий Аксаков, исполнявший эту должность с 20 января 1867 по 8 декабря 1871 года. Его отец Сергей Тимофеевич, был автором ряда повестей и рассказов, В том числе «Аленький цветочек», «Семейная хроника» и «Детские годы Багрова-внука». Самой большой заслугой Григория Аксакова перед нашей губернией считается открытие Самарского окружного суда, которое состоялось в ноябре 1870 года. Со своего поста Аксаков ушел по состоянию здоровья, после чего долгое время занимался благотворительностью и не раз избирался на общественные должности.
Там было очень много известных людей но это одни из самых известных