с узбекским
A. Shanbalikda ko'chalar tozala. di. B. Kamola yuvi...di va tara... di.
C. Hamma yoq ni tozaladi. D. Qizlar qo'shiq kuyla...di. 15. "Shirin" so'ziga ma'nodosh so'z berilgan qatorni toping.
A. mazali B. bemaza C. nordon D. shirali
16. Fe'l nisbatlari nechta? A. 4 ta B. 2ta C. 3ta D. Sta
17. Qaysi qatordagi gapda fe'l aniq nisbatda berilgan?
A. Anvar xat yozdi. B. Xat yozildi. C. Xatni yozishdi. D. Xat yozilmadi. 18. Hozirgi kunda yog'och o'ymakorligi maktablari qaysi shaharlarda mavjud?
A. Toshkent, Qo'qon, Xiva
B. Samarqand, Buxoro, Xiva
C. Toshkent, Xorazm. Buxoro D. Qo'qon, Samarqand, Xorazm 19. Narsa-buyumning belgisini bildiradigan fe'l shakli qanday nomlanadi?
A. Sifat B. Sifatdosh C. Ravish D. Ravishdosh 20. Katta, o'jar, ozgina berilgan so'zlarning ma'nodoshlarini toping.
A. Tinmay, o'roq, totmoq B. Kichik, hasher, bel C. Yirik, qaysar, jindakina D. Fursat, muloyim, ijozat 21. Majhul nisbat qo'shimchasini yozing
22. Fe'llarda bo'lishsizlik ma'nosi qaysi qo'shimcha bilan ifodalanadi?
23. Kamtarga kamol, . . zavol. Nuqtalar o'rnini to'ldiring. 4. "Hunarmand" she'rining muallifini toping
5. " Uchrashuv" she'rining muallifi kim va bu she'r nima haqida?
(переводила все через переводчик,узбекским не владею, надеюсь )
Наслідки війни були катастрофічними для народного господарства більшості країн. Прямі військові втрати воюючих країн становили 208[2] мільярдів доларів і перевищили в 12 разів золотий запас європейських країн. Було знищено третину національного багатства Європи. На війну працювало 40 000 підприємств і 13 000 000 зайнятих у країн Антанти та 10 000 і 6 мільйонів у країнах Троїстого союзу. Лише дві країни — США та Японія у роки війни збільшили національне багатство. США остаточно утвердилися як лідер світового економічного розвитку. Японія встановила монополію на торгівлю у Південно-Східній Азії . На фоні повсюдного падіння цивільного виробництва і життєвого рівня населення йшло зміцнення і збагачення монополій, пов'язаних з військовим виробництвом. На початок 1918 року німецькі монополісти акумулювали як прибуток 10 мільярдів золотих марок, американські — 35 мільярдів золотих доларів. Закріпившись за роки війни, монополії дедалі більше почали визначати шляхи подальшого розвитку, що ведуть до катастрофи західну цивілізацію. Підтвердженням цього є тези виникнення та поширення фашизму.
У роки війни вперше було запроваджено державне регулювання в масштабах національних господарств. Практично у всіх країнах склалася етатистська система економічних відносин. Частка державних видатків в економіці більшості європейських країн, що воювали, становила понад 50 %.
Після воєнний економічний розвиток країн світу визначався укладенням ряду договорів, що склали Версальську — Вашингтонську систему, в якій центральне місце зайняв Версальський договір, підписаний 1919 року 27 країнами — переможцями і Німеччиною.
США за роки Першої світової війни перетворилося на високо розвинуту індустріальну державу, наймогутнішу країну світової економіки, національне багатство якої зросло на 40 %, де було сконцентровано 1/2 золотого запасу світу, вартість промислової продукції збільшилась з 23,9 до 62 мільярдів доларів. Пришвидшився процес концентрації промисловості та банківської системи. На початку 1920-х 2/3 промислового виробництва та 50 % працівників було сконцентровано у найбільших монополіях. США вступили у війну у квітні 1917 року. Статус нейтральної країни дав їм змогу постачати країнам, що воювали, військові матеріали, продовольство, сировину. Обсяги зовнішньої торгівлі зросли вдвічі, вартість експорту — втричі (з 2,4 до 7,9 мільярдів доларів).
США вжили систему заходів щодо врегулювання економіки: надали монополіям державні замовлення, кредити, спрямувала державні інвестиції в галузі, пов'язані з військовим виробництвом, створили управління з контролю над сферами економіки, діяльність яких контролювала військово-промислова рада.
Змінився міжнародний фінансовий статус США. Країна ліквідувала майже половину заборгованості, стала кредитором багатьох держав на загальну суму 15 мільярдів доларів. США встановили своє економічне панування в Латинській Америці, торгівля з країнами якої впродовж 1913—1920 років збільшилась на 40 %.