ЛАСТІВКА Ластівка – Божа пташка, створена Богом із землі. Благословив їх Господь за те, що , коли розіп'яли Христа, ластівки крали цвяшки
Или:
Давно-давно жило молоде подружжя. Так кохалися, що не могли й години побути одне без одного. Тільки ж молодому мисливцеві треба було ходити на полювання — тим в ті часи жили люди. Але в Перунові ліси жінкам заходити не дозволялося. Яка ступить туди, то похмурий одинак — богодар блискавки і грому Перун перетворює її на пташку.
Не хотів мисливець втратити молоду дружиноньку, благав її не йти з ним на полювання. І вона слухала його, хоч переживала: ліси ж бо кишіли звіром. Проте одного разу не втрималася. Пішла таки за чоловіком. Бачить: мисливець став один на один з вепром. Налякана жінка вискочила з-за дерева рятувати чоловіка. А мисливець на той час ввігнав свій спис в горло звіра. Кров бризнула на груди жінці, яка обійняла чоловіка і поцілувала. Лишила сліди і на його грудях. Загриміло, заблискало в лісі, стемніло. Перун обох перетворив у птахів, у яких ми бачимо досі на грудях плямки. Назвали їх люди ластівками. Відтоді в’ють ластівки гнізда лише біля людських осель. Ніби хочуть сказати:
— Ми теж людьми колись були. Ми родичі ваші, а породилися з великого кохання…
Toshkent — mustaqil O‘zbekiston Respublikasining poytaxti.
Keyingi yillarda poytaxtimizning qiyofasi tanib bo‘lmas darajada
o‘zgarib, kundan kunga chiroyli bo‘lib bormoqda. Eski shahar
mavzelari, istirohat bog‘lari, o‘nlab bozorlar yangidan qurildi.
Shaharning turli tumanlarida muhtasham ko‘priklar, ravon yo‘llar, piyodalar uchun yerosti yo‘lkalari qurildi. Sharqona va milliy
uslublarda ko‘plab zamonaviy inshootlar barpo etildi. O‘zbekiston davlat konservatoriyasining yangi binosi, Bolalar ijodiyoti
markazi, O‘zbek milliy liboslari galereyasi, Xalqaro anjumanlar
saroyi, „Bunyodkor“ sport kompleksi, o‘nlab o‘quv yurtlari,
oilaviy poliklinikalar, mahalla markazlari qurildi.
ЛАСТІВКА Ластівка – Божа пташка, створена Богом із землі. Благословив їх Господь за те, що , коли розіп'яли Христа, ластівки крали цвяшки
Или:
Давно-давно жило молоде подружжя. Так кохалися, що не могли й години побути одне без одного. Тільки ж молодому мисливцеві треба було ходити на полювання — тим в ті часи жили люди. Але в Перунові ліси жінкам заходити не дозволялося. Яка ступить туди, то похмурий одинак — богодар блискавки і грому Перун перетворює її на пташку.
Не хотів мисливець втратити молоду дружиноньку, благав її не йти з ним на полювання. І вона слухала його, хоч переживала: ліси ж бо кишіли звіром. Проте одного разу не втрималася. Пішла таки за чоловіком. Бачить: мисливець став один на один з вепром. Налякана жінка вискочила з-за дерева рятувати чоловіка. А мисливець на той час ввігнав свій спис в горло звіра. Кров бризнула на груди жінці, яка обійняла чоловіка і поцілувала. Лишила сліди і на його грудях. Загриміло, заблискало в лісі, стемніло. Перун обох перетворив у птахів, у яких ми бачимо досі на грудях плямки. Назвали їх люди ластівками. Відтоді в’ють ластівки гнізда лише біля людських осель. Ніби хочуть сказати:
— Ми теж людьми колись були. Ми родичі ваші, а породилися з великого кохання…
Объяснение: