Головний герой твору Вальтера Скотта молодий чоловік на ім’я Айвенго напевно викликає безліч емоцій у всіх читачів цього твору. Так відбувається з цілком зрозумілої причини – Айвенго цікавий з багатьох точок зору і викликає велику повагу. Особисто я почав перейматися інтересом і симпатією до головного героя вже на самому початку твору. Я помітив, що Айвенго помітно перевершував багатьох своїх однолітків, як мінімум, тому, що чудово володів зброєю.
Саме по собі вміння поводитися зі зброєю виділяє людину з позитивної сторони.
варто зазначити, що Айвенго був напрочуд вольовим і чесною чоловіком. Тобто, його високі фізичні дані та вміння поводитися зі зброєю доповнювалися також і високими моральними та етичними якостями. На жаль для Айвенго, у нього виник серйозний конфлікт з власним батьком, за що молодий чоловік був вигнаний з дому.
Втім, це аж ніяк не зіпсувало йому долю. Він був досить сильним, щоб потрапити на службу до короля і служити йому вірою і правдою. Айвенго став справжнім лицарем.
Він допомагав багатьом людям, в тому числі і тим, хто був значно слабший за нього. Він робив добрі справи, ризикуючи власним здоров’ям і навіть
життям, щоб бути корисним для звичайних людей, які могли відплатити йому лише добрим словом і не більше.
Враховуючи все вищесказане, можна прийти до однозначного висновку про те, що Айвенго – це, по-перше, ідеальний воїн, який не був тільки вміли, але й сміливий, відважний, здатний на ризиковані вчинки, подолання болю і боротьбу до кінця за свої цілі і переконання. Крім того, звичайно, було безліч випадків, коли йому доводилося проявляти свої високі людські якості – благородство, вірність, відданість близьким людям і тим, кого він поважав. Особисто я не знаю людей, схожих на Айвенго, в сучасному житті.
В даний час, як мені здається, допомагати комусь просто так і безоплатно вважається ознакою дурості, а тому подібне лицарство фактично неможливе.
Беручи до уваги велику кількість позитивних сторін Айвенго, вважаю за потрібне відзначити, що він просто не може не сподобатися. Звичайно, цей літературний герой мені дуже запам’ятався. Зі сторінок твору він здається просто надлюдиною, яка не має слабких місць і вправна практично у всьому. Я розумію, що це лише враження, тим не менше, воно дуже сильне.
Було б дуже цікаво познайомитись з Айвенго особисто, поставити йому конкретні питання про його життя, справи і успіхи. Це лише підтверджує те, що цей герой справив на мене найкраще враження.
Жили на свете пять сестер: Знахарка да Алхимия, Астрология да Метафизика и с ними сестра Оккультика. Может, сотни, а может, и тысячи лет жили они в этом мире, постигая его во всем многообразии до самых глубин. Все мировые законы познали сестры, и не было у них ссор да распрей. Собрались как-то они все вместе и сотворили из знаний своих девочку, назвав ее Магией, и такая она получилась красавица, такая умница, всеми силами земли владела.
Увидел дьявол, что на земле мир да покой и зная, что нет у него сил с могучими сестрами справиться, решил, лукавый, на хитрость пойти — принял образ могучего бога и предстал перед ними. Как увидели его сестры, так и влюбились. Сумел лукавый глаза отвести. Только Магия хмурит брови, чувствует, что бедой все кончится, да ничего поделать не может, не верят ей сестры. Стал нечистый жить с ними, и родились от него у сестер дочери: Медицина да Химия, Астрономия да Физика, а у Оккультики и вовсе странный ребенок родился — тело одно, а головы две, вот и назвали девочку Религия-Политика.
Как родились девочки, так и исчез нечистый. Стали сестры дочерей растить. Только странные какие-то девочки растут: мудрых матерей не слушают, суть вещей не видят, все по поверхности шарят, друг дружку не понимают, все ссорятся да дерутся — нет в них любви. Выросли девочки и захотели править миром. Обманули они своих матерей и заключили их в каменные темницы, замкнули железными дверями и наложили на те двери заклятие неверия и невежества. Только Магия улетела в мир иной, пообещав вернуться и освободить сестер. Заметались люди на земле, перестали понимать друг друга, стали воевать да ссориться — каждый править хотел века, стерлись в памяти людской имена сестер, забылись их мудрые знания, а чтобы помешать вернуться Магии, обвинили ее во зле да обозвали «черной».. .
Видите, Магия была сотворена из знаний Алхимии, Метафизики, Астрологии, Знахарства и Оккультики.
И знания она впитала, как говорится, "с молоком матери".
А Химия, Физика, Астрономия, Медицина и Религия - всего лишь неблагодарные дети их.
Особенно преуспели в осуждении своих родителей Медицина и Религия.
А уж Магия мешает им всем сразу и они готовы на неё наброситься все вместе.. .
Головний герой твору Вальтера Скотта молодий чоловік на ім’я Айвенго напевно викликає безліч емоцій у всіх читачів цього твору. Так відбувається з цілком зрозумілої причини – Айвенго цікавий з багатьох точок зору і викликає велику повагу. Особисто я почав перейматися інтересом і симпатією до головного героя вже на самому початку твору. Я помітив, що Айвенго помітно перевершував багатьох своїх однолітків, як мінімум, тому, що чудово володів зброєю.
Саме по собі вміння поводитися зі зброєю виділяє людину з позитивної сторони.
варто зазначити, що Айвенго був напрочуд вольовим і чесною чоловіком. Тобто, його високі фізичні дані та вміння поводитися зі зброєю доповнювалися також і високими моральними та етичними якостями. На жаль для Айвенго, у нього виник серйозний конфлікт з власним батьком, за що молодий чоловік був вигнаний з дому.
Втім, це аж ніяк не зіпсувало йому долю. Він був досить сильним, щоб потрапити на службу до короля і служити йому вірою і правдою. Айвенго став справжнім лицарем.
Він допомагав багатьом людям, в тому числі і тим, хто був значно слабший за нього. Він робив добрі справи, ризикуючи власним здоров’ям і навіть
життям, щоб бути корисним для звичайних людей, які могли відплатити йому лише добрим словом і не більше.
Враховуючи все вищесказане, можна прийти до однозначного висновку про те, що Айвенго – це, по-перше, ідеальний воїн, який не був тільки вміли, але й сміливий, відважний, здатний на ризиковані вчинки, подолання болю і боротьбу до кінця за свої цілі і переконання. Крім того, звичайно, було безліч випадків, коли йому доводилося проявляти свої високі людські якості – благородство, вірність, відданість близьким людям і тим, кого він поважав. Особисто я не знаю людей, схожих на Айвенго, в сучасному житті.
В даний час, як мені здається, допомагати комусь просто так і безоплатно вважається ознакою дурості, а тому подібне лицарство фактично неможливе.
Беручи до уваги велику кількість позитивних сторін Айвенго, вважаю за потрібне відзначити, що він просто не може не сподобатися. Звичайно, цей літературний герой мені дуже запам’ятався. Зі сторінок твору він здається просто надлюдиною, яка не має слабких місць і вправна практично у всьому. Я розумію, що це лише враження, тим не менше, воно дуже сильне.
Було б дуже цікаво познайомитись з Айвенго особисто, поставити йому конкретні питання про його життя, справи і успіхи. Це лише підтверджує те, що цей герой справив на мене найкраще враження.
ПРИТЧА-СКАЗКА О МАГИИ
Жили на свете пять сестер: Знахарка да Алхимия, Астрология да Метафизика и с ними сестра Оккультика. Может, сотни, а может, и тысячи лет жили они в этом мире, постигая его во всем многообразии до самых глубин. Все мировые законы познали сестры, и не было у них ссор да распрей. Собрались как-то они все вместе и сотворили из знаний своих девочку, назвав ее Магией, и такая она получилась красавица, такая умница, всеми силами земли владела.
Увидел дьявол, что на земле мир да покой и зная, что нет у него сил с могучими сестрами справиться, решил, лукавый, на хитрость пойти — принял образ могучего бога и предстал перед ними. Как увидели его сестры, так и влюбились. Сумел лукавый глаза отвести. Только Магия хмурит брови, чувствует, что бедой все кончится, да ничего поделать не может, не верят ей сестры. Стал нечистый жить с ними, и родились от него у сестер дочери: Медицина да Химия, Астрономия да Физика, а у Оккультики и вовсе странный ребенок родился — тело одно, а головы две, вот и назвали девочку Религия-Политика.
Как родились девочки, так и исчез нечистый. Стали сестры дочерей растить. Только странные какие-то девочки растут: мудрых матерей не слушают, суть вещей не видят, все по поверхности шарят, друг дружку не понимают, все ссорятся да дерутся — нет в них любви. Выросли девочки и захотели править миром. Обманули они своих матерей и заключили их в каменные темницы, замкнули железными дверями и наложили на те двери заклятие неверия и невежества. Только Магия улетела в мир иной, пообещав вернуться и освободить сестер. Заметались люди на земле, перестали понимать друг друга, стали воевать да ссориться — каждый править хотел века, стерлись в памяти людской имена сестер, забылись их мудрые знания, а чтобы помешать вернуться Магии, обвинили ее во зле да обозвали «черной».. .
Видите, Магия была сотворена из знаний Алхимии, Метафизики, Астрологии, Знахарства и Оккультики.
И знания она впитала, как говорится, "с молоком матери".
А Химия, Физика, Астрономия, Медицина и Религия - всего лишь неблагодарные дети их.
Особенно преуспели в осуждении своих родителей Медицина и Религия.
А уж Магия мешает им всем сразу и они готовы на неё наброситься все вместе.. .
Когда же Магия вернётся и освободит всех?
Объяснение:
Надеюсь