Виникнення життя на Землі — подія чи процес, що відбувся між 4,4 та 3,6 мільярди років тому та призвів до появи живих істот на планеті Земля та початку біологічної еволюції[1]. Механізми виникнення життя вивчаються на стику наук фізичної хімії, нерівноважної термодинаміки, молекулярної біології. Науковці дискутують чи життя на Землі виникло автономно, шляхом перетворень хімічних речовин, які існували на той час на Землі (абіогенез), чи життя виникло деінде у Всесвіті (або ж існувало вічно) і з'явилося на Землі внаслідок переносу з інших частин Всесвіту (панспермія). Більшість спеціалістів у галузі схиляється до абіогенезу на Землі[2], проте панспермія має своїх прихильників (зокрема таких відомих як Володимир Вернадський, Френсіс Крік, Фред Хойл, Чандра Вікрамасінг[en] тощо).
Жирафы относятся к семейству жирафовых и являются полноправными обитателями травянистых и лесистых саванн, раскинувшихся почти по всей Африке к югу от Сахары.
Характерный признак жирафа – одного из самых красивых млекопитающих – длинная шея, размеры которой могут достигать 2,5 метра! А чем же должно обладать такое длинношеее животное для того, чтобы не только гордо нести на плечах свою удивительную шею, но и жить с ней полноценной жизнью?
Оказывается, именно из-за нее все в обустройстве жирафа особенное. Это – и мощное сердце, и уникальная система кровообращения, и специальные клапаны в шейных кровеносных сосудах и пористая ткань под мозгом, и особая система дыхания и т.д. Не имея таких важных систем и устройств, без слаженной их работы длинношеий жираф сразу бы погиб, едва нагнувшись к воде. В организме жирафа все так взаимосвязано друг с другом, что должно было быть «запроектировано» с самого начала в едином комплексе. Функционирование одного без другого просто невозможно.
Кроме того, наследственная программа учитывает все поведенческие особенности этого грациозного животно
Объяснение:
Виникнення життя на Землі — подія чи процес, що відбувся між 4,4 та 3,6 мільярди років тому та призвів до появи живих істот на планеті Земля та початку біологічної еволюції[1]. Механізми виникнення життя вивчаються на стику наук фізичної хімії, нерівноважної термодинаміки, молекулярної біології. Науковці дискутують чи життя на Землі виникло автономно, шляхом перетворень хімічних речовин, які існували на той час на Землі (абіогенез), чи життя виникло деінде у Всесвіті (або ж існувало вічно) і з'явилося на Землі внаслідок переносу з інших частин Всесвіту (панспермія). Більшість спеціалістів у галузі схиляється до абіогенезу на Землі[2], проте панспермія має своїх прихильників (зокрема таких відомих як Володимир Вернадський, Френсіс Крік, Фред Хойл, Чандра Вікрамасінг[en] тощо).
Характерный признак жирафа – одного из самых красивых млекопитающих – длинная шея, размеры которой могут достигать 2,5 метра! А чем же должно обладать такое длинношеее животное для того, чтобы не только гордо нести на плечах свою удивительную шею, но и жить с ней полноценной жизнью?
Оказывается, именно из-за нее все в обустройстве жирафа особенное. Это – и мощное сердце, и уникальная система кровообращения, и специальные клапаны в шейных кровеносных сосудах и пористая ткань под мозгом, и особая система дыхания и т.д. Не имея таких важных систем и устройств, без слаженной их работы длинношеий жираф сразу бы погиб, едва нагнувшись к воде. В организме жирафа все так взаимосвязано друг с другом, что должно было быть «запроектировано» с самого начала в едином комплексе. Функционирование одного без другого просто невозможно.
Кроме того, наследственная программа учитывает все поведенческие особенности этого грациозного животно