2.Який тип нервової системи у восьминога?
3.Який тип нервової системи у сокола?
4.Який тип нервової системи у медузи?
5.Перелічити 5 відділів головного мозку у хребетних тварин.
6.Як впливають умови існування тварини на складність будови її нервової системи?
Объяснение:
Развернутый план-конспект урока.
ТЕМА УРОКА: «СТЕБЕЛЬ, ЕГО СТРОЕНИЕ И ЗНАЧЕНИЕ»
ЦЕЛЬ:
актуализировать и углубить знания учащихся о побеге, дать представление о внешнем и внутреннем строении стебля;
показать взаимосвязь строения стебля с выполняемыми им функциями;
показать влияние внешней среды на рост и развитие стебля;
углубить знания о тканях стебля.
ОБОРУДОВАНИЕ:
дидактические карточки по теме «Лист»;
таблица «Внешнее строение листа», таблица «Внутреннее строение листа»;
модель «Побег»;
ветка дерева;
комнатные растения (дифенбахия, фиалка);
таблица «Внутреннее строение стебля»
поперечные спилы стволов деревьев (для каждого ученика);
продольный спил;
пробка дуба;
мочало липовый.
ХОД УРОКА:
I. Организация учащихся.
- Подравнялись, все проверили на партах. Здравствуйте, тихо сели!
- Сегодня у нас необычный урок, к нам пришли гости. Давайте покажем как мы работаем на уроке.
- Кто отсутствует сегодня? (отмечаю в журнале)
II. Повторение домашнего задания.
У. - О какой части побега мы говорили на уроке?
Д. – О листе.
У. – Хорошо, что такое лист?
Д. – 1) Лист – это вегетативный орган растения, занимающий боковое положение на побеге.
2) Лист – важный орган в жизни растения, осуществляющий воздушное питание растению.
У. Работаем со словарем. На дом было дано задание, выписать новые термины в словарь.
Женя прочитает, остальные проверяют правильность написания. (читает)
- Молодец! Садись.
Раздаю 6 ученикам дидактические карточки.
С остальными учащимися опрос домашнего задания по параграфу №19:
Рассказать по таблице «Внешнее строение листа». Молодец! Садись.
Рассказать по таблице 2Внутреннее строение листа». Молодец! Садись
Собираю карточки с выполненными заданиями.
III. Новая тема.
У. – Ребята, вам знакома эта модель? (показываю модель «Побега»)
Д. – Да.
У. – Что это за модель?
Д. – Модель побега.
У. – Правильно. Что такое побег?
Д. – Побег – это основной орган растения.
У. – Из каких органов состоит побег?
Д. – Побег состоит из стебля, листьев, почек.
У. – Хорошо. Какие органы мы уже изучили?
Д. – Побег, почки, лист.
У. – Сегодня более подробно изучим строение стебля. (читаю название темы на доске)
- Открываем рабочую тетрадь и записываем тему и дату сегодняшнюю на полях 27.11.06.
У. – Итак, что такое стебель? Вспоминаем.
Д. – Стебель –это осевая часть побега.
У. – Записываем определение в тетрадь
- Из каких частей состоит стебель?
Д. – Стебель состоит из узлов и междоузлий.
У. – Хорошо. Что такое узел?
Д. – Узел – это участок стебля, от которого отрастает лист.
У. – Что такое междоузлие?
Д. – Междоузлие – это расстояние между двумя узлами.
У. – В зависимости от вытянутости междоузлий стебель может быть удлиненным (показываю дифенбахию) или укороченным (показываю фиалку)
РАБОТА С УЧЕБНИКОМ.
- Найдите на рисунке 54 на стр. 75, что изображено под цифрой 1?
Д. – Подсолнечник.
У. – Какой у него стебель?
Д. – Удлиненный.
У. – Докажите, что он удлиненный. (дети говорят)
- Что изображено под цифрой 2?
Д. – Подорожник.
У. – Какой у него стебель?
Д. – Укороченный, едва заметен.
У. – Хорошо. Молодцы!
- Давайте подумаем, для чего стебель нужен растениям? Найдем ответ на с.78.
- Какие он функции выполняет? (Дети называют)
- Найдем функции стебля в тексте учебника на с. 78 (чтение по цепочке)
- Итак, Рома, ответь для чего стебель нужен растениям? Перечисли все функции стебля.
Д. – Проводящая, опорная, запасающая, осевая.
У. – Хорошо. Чтобы узнать, какие участки стебля выполняют эти функции нам необходимо изучить внутреннее строение стебля.
Проблемный вопрос: Почему после бури сосны сломались, а березы погнулись?
- Если посмотреть на спил дерева невооруженным глазом, то на нем легко различить 3 слоя.
- 1) Снаружи у спила тонкий, темного цвета слой – это кора.
- А, молодая ветка дерева покрыта тонкой кожицей.
- 2) Самый широкий, плотный, лежащий глубже слой – это древесина.
- 3) В центре стебля находится – сердцевина.
У. – Если же рассмотреть спил стебля под микроскопом, то мы увидим, что стебель внутри, как и все части растения имеет клеточное строение.
§
НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ - це накопичення індивідуального досвіду в процесі взаємодії організму із середовищем. Завдяки научінню у тварин і людини формується набута поведінка. Для тварин научіння є лише процесом зміни досвіду з метою пристосування до середовища. А в людини окрім цього механізму існує ще научіння, спрямоване на засвоєння соціального досвіду з використанням мови.
Таблиця 43. ВИДИ НАУЧІННЯ ЛЮДИНИ
Назва
Суть
І. Пасивне научіння - організм пасивно реагує на подразники з формуванням мимовільних змін поведінкових реакцій
1. Звикання (негативне научіння)
Научіння, унаслідок якого зникає реакція на певний подразник, що повторюється (наприклад, звикання до шуму машин за вікном)
2. Закарбування (імпринтинг)
Научіння, під час якого в кризові періоди розвитку добре запам'ятовується вперше побачене (наприклад, закарбування новонародженим образу матері)
3. Вироблення умовних рефлексів
Научіння, завдяки якому формується поведінкова реакція на певний умовний подразник (наприклад, на запах їжі виділяється слина)
ІІ. Активне научіння - научіння шляхом активної взаємодії із середовищем, завдяки чому виникають нові поведінкові реакції
1. Научіння шляхом спроб та помилок
Научіння шляхом випадкового виявлення зв'язку подразника з реакцією (наприклад, вміння їзди на лижах потребує багато спроб та падінь)
2. Наслідування
Відтворення людиною рухів та вчинків інших людей (наприклад, научіння вимовляти звуки чи працювати з ноутбуком)
ІІІ. Пізнавальне научіння - найскладніше научіння із застосуванням мислення
1. Мимовільне (латентне) научіння
Научіння, що формує готовність людини до практичного виконання дії (наприклад, зорові враження дошкільнят є основою для гарного сприйняття математичних дій)
2. Миттєве научіння, або осяяння (інсайт)
Раптове знаходження розв'язку якоїсь ситуації (наприклад, історія відкриття Архімедом закону гідростатики)
3. Научіння шляхом міркувань
Поповнення досвіду шляхом зіставлення явищ та формулювання висновків (наприклад, міркування під час розв'язування задачі)
Научіння слід відрізняти від навчання як організованої форми активності, спрямованої на засвоєння знань, формування умінь та навичок.
Отже, різні види научіння забезпечують формування набутих проявів поведінки у відповідь на зміни умов існування.
Які особливості розумової діяльності людини?
РОЗУМОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ - діяльність, спрямована на поповнення досвіду із залученням пізнавальних форм научіння. Цей компонент набутої поведінки має суспільну природу, оскільки забезпечує пристосовуваність людини до життя в суспільстві та опирається на досвід, нагромаджений попередніми поколіннями.
У тварин (дельфіни, примати, воронові птахи, восьминоги) існує подібна діяльність, але вона ма ший характер. Науковці називають її елементарною розумовою діяльністю, або розсудливою діяльністю. Тварини з розвинутою нервовою системою здатні вловлювати зв’язки між явищами зовнішнього світу лише тоді, коли їх безпосередньо відчувають за до зору, слуху, нюху тощо. Вони можуть використовувати ці зв’язки в новій ситуації для побудови поведінкового акту лише на інстинктивній основі. Про розсудливу діяльність тварин свідчать такі ознаки: екстраполяція (здатність передбачати хід якої-небудь події завдяки встановленню най ших зв’язків між явищами), використання знарядь праці та складні системи спілкування.