Звертання є в реченні
А) Не забувайте незабутнє, воно вже інеєм взялось.
Б) Миколка, Прокопів хлопчик, такий школярик гарнесенький, був сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка.
В) Ой у полі три криниченьки, любив козак три дівчиноньки…
Г) Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди весни розцвітуть.
Д в серце матусина пісня.
5. Речення із вставним словом
А) Тобі, земле моя рідна і велика, матінка велична, мої всі поривання.
Б) Земля не може жити без сонця.
В) Там, кажуть, з гір усю країну видно.
Г) Дорогий друже! Довго чекав ти мого листа.
Д) Він казав, що не може мати ніякої насолоди від життя, коли знає, що поруч люди безправні, забиті.
6. Вставне слово (словосполучення), що привертає увагу співрозмовника, виділене в реченні
А) І того, можливо, не знайду я слова, щоб наш прекрасний оспівати світ.
Б) Вершники, здавалось, зрослися з підібраними грудастими кіньми.
В) Він, правду мовлячи, не почував ніякої охоти вчитися гри на фортеп’яні.
Г) Та й, між нами кажучи, не дуже й заснеш, коли таке гарчання під боком.
Д) Остапові пощастило, однак, зачепитись якось за прибережну вербу.
7. Перепишіть, поставте розділові знаки. Побудуйте схеми речень з однорідними членами.
1) І мені вже нічого не треба ні скарбів ні утіх ні жалів.
2) Березу вільху і ліщину дубів могутність величаву і навіть тихий верболіз люблю я ліс.
3) Кожен кущик горбок долинка все це було йому знайоме.
4) Всяке птаство як-от деркачів перепілок куликів курочок можна було викосити косою в траві.
8. Запишіть речення. Вставте, де потрібно, розділові знаки.
1) Не винен я тому, що сумно співаю брати мої.
2) Зоре моя вечірняя зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою.
3) Обнімає земля небо голубе о моя Вітчизно я люблю тебе!
4) Радуйся земле моя Радуйся рідний народе Сонце твоєї свободи цілому світу сія!
9. Перепишіть речення. З’ясуйте, у яких з них виділені слова є вставними, а в яких членами речення. Поставте, де потрібно, розділові знаки.
1) Димко проте жваво налягав на весла, і легенький човен хутко по прозорій воді.
2) Чернишеві хотілося швидше побачити справжню війну, проте він досі ніде її не знаходив.
3) Видно шляхи полтавськії і славну Полтавщину.
4) Голуб видно втихомирився й заснув.
правила встановлені для того, аби було зрозуміліше, про що людина хоче повідомити у своєму листі, творі або повідомленні. адже набагато зручніше сприймати текст, коли написано з усіма потрібними розділовими знаками та без помилок.
1) Йшла вона з ненькою Варварушкою купатися в озері; а в лісі, як навмисне, ягідка за ягідкою – стигла суниця так і заманює глибше в гущавину (М.Телешов «Крупеничка»). 2) Роздав він скоріше всі залишки, струснув порожнею торбинкою, вклонився всім на прощання і пішов потихеньку своїм шляхом, спираючись на палицю (М.Телешов «Крупеничка). 3) І тільки-но він її поцілував, красуня розплющила очі, прокинулась і привітно глянула на нього (Ш. Перро «Зачарована красуня»). 4) Але хоч яким би спокійним було море - завжди коло берега воно ледь-ледь коливалося, вода злегка підіймалася, як груди дитини, що спить (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»). 5. Еліза думала, що вона все ще бачить сон, - так дивно було летіти в повітрі, високо над морем (Г.К.Андерсен «дикі лебеді»).
Прислівники дії відповідають на питання: як? яким чином? (як? – навмисне, потихеньку, привітно, злегка, високо).