-Добрий день, вас вітає туристична агенція "Подорожуй з радістю" -Добрий, я б хотів купити у вас путівку до Карпат. -Звичайно, спочатку ви повинні сказати, на скільки часу ви хочете їхати до Карпат. - Я б хотів на 3 неділі. - Добре, будь ласка, заповніть ось цю анкету. - Я закінчив. - А тепер ми любьязно розповімо вам про всі цікавинки і незвичайні місця у Карпатах. -Було б приємно. -По-перше, ви можете відвідати спортивний комплекс "Буковель", звичайно, якщо ви захочете, ми можемо замовити квиток за додаткову плату. Також незвичайно-гарна природа:гори, поля. Ще, ми можемо замовити вам місце в найкращому готелі, звичайно не безкоштовно. -Дякую, мені будь-ласка, квиток до комплексу і місце в готелі. -Добре, я передзвоню коли все буде готово. -Велике до побачення. -Чекаємо на вас, до зустрічі!
- Привіт, Антоне! Ось, бачиш, книжки несу до шкільної бібліотеки.
- Здавати чи як?
- Так, здавати. Це роман Панаса Мирного “Хіба невуть воли, як ясла повні?”. Нам задавали його читати.
- Давай і я пройдуся з тобою. Візьму щось собі почитати. Давно не читав нічого новенького.
- А ти просто сам собі книжки читати береш? Не за програмою?
- Ну ти, Василю, і смішний! Звичайно ж так! Я читати люблю. На цей раз, мабуть, спитаю, чи є в бібліотеці якісь романи Жюля Верна.
- А якщо немає? Тут книжок, я бачу, небагато.
- То візьму в районній бібліотеці, я туди записаний.
- А так що, можна?
- Я ж кажу, Василю, смішний ти! Можна! Ти що, ніколи в бібліотеку не записувався? Ти художні твори в Інтернеті читаєш?
- Оце тільки в шкільну записаний. В мене й Інтернету вдома немає. Я поза шкільною програмою нічого не читаю.
- Даремно, друже. Давай, коли я наступного разу буду йти в районну бібліотеку, то покличу тебе з собою. Записатися туди коштує всього три гривні на рік.
- Давай, може, щось цікаве там надибаю! Ну, прийшли! Запитуй, що ти там хотів!
- Тепер — цить... В бібліотеці галасувати не можна...
-Добрий, я б хотів купити у вас путівку до Карпат.
-Звичайно, спочатку ви повинні сказати, на скільки часу ви хочете їхати до Карпат.
- Я б хотів на 3 неділі.
- Добре, будь ласка, заповніть ось цю анкету.
- Я закінчив.
- А тепер ми любьязно розповімо вам про всі цікавинки і незвичайні місця у Карпатах.
-Було б приємно.
-По-перше, ви можете відвідати спортивний комплекс "Буковель", звичайно, якщо ви захочете, ми можемо замовити квиток за додаткову плату. Також незвичайно-гарна природа:гори, поля. Ще, ми можемо замовити вам місце в найкращому готелі, звичайно не безкоштовно.
-Дякую, мені будь-ласка, квиток до комплексу і місце в готелі.
-Добре, я передзвоню коли все буде готово.
-Велике до побачення.
-Чекаємо на вас, до зустрічі!
- Привіт, Василю! Куди прямуєш?
- Привіт, Антоне! Ось, бачиш, книжки несу до шкільної бібліотеки.
- Здавати чи як?
- Так, здавати. Це роман Панаса Мирного “Хіба невуть воли, як ясла повні?”. Нам задавали його читати.
- Давай і я пройдуся з тобою. Візьму щось собі почитати. Давно не читав нічого новенького.
- А ти просто сам собі книжки читати береш? Не за програмою?
- Ну ти, Василю, і смішний! Звичайно ж так! Я читати люблю. На цей раз, мабуть, спитаю, чи є в бібліотеці якісь романи Жюля Верна.
- А якщо немає? Тут книжок, я бачу, небагато.
- То візьму в районній бібліотеці, я туди записаний.
- А так що, можна?
- Я ж кажу, Василю, смішний ти! Можна! Ти що, ніколи в бібліотеку не записувався? Ти художні твори в Інтернеті читаєш?
- Оце тільки в шкільну записаний. В мене й Інтернету вдома немає. Я поза шкільною програмою нічого не читаю.
- Даремно, друже. Давай, коли я наступного разу буду йти в районну бібліотеку, то покличу тебе з собою. Записатися туди коштує всього три гривні на рік.
- Давай, може, щось цікаве там надибаю! Ну, прийшли! Запитуй, що ти там хотів!
- Тепер — цить... В бібліотеці галасувати не можна...