Зробити синтаксичний розбір речення: Національна мова - це духовний здобуток певного народу, але водночас і надбання культури всього людства.

Споконвіку любили українці калину, садили її біля ха­ти, в садку, над річкою і ставком. У калини гарний білий цвіт, пахучий, рясний. А ще зачаровують око ягоди калини. Стоїть кущ рум'яний увесь, аж го­рить. Як дівчина.

Калина- символ дівочої краси. Споконвіку любили українці червону калину. Садови- ли її коло хати, у садку, у лузі, над ставком, на узліссі.У калини білий цвіт, пахучий, рясний. А ще більше милують око ягоди калини. Калина -це символ рідної землі,отчого краю, батьківської хати. Існував звичай: біля щойно зведених осель у першу чергу садили калину. Існувала така легенда. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг знайти притулку.Після поне- вірянь і багатьох пригод обернувся він терном у полі, а дівчина — калиною.

Добре(добр) слово, добре(добре) бігати, займатися бігом(біг), бігти бігом(бігом), жити по-новому(по-новому), по новому(нов) мосту, кругом(кругом) обступили, гратися кругом(круг), в перше(перш) вікно, побачити вперше(вперше), у трьох(тр) дітей, утрьох(утрьох) пішли, гаряче(гаряч) залізо, гаряче(гаряче) надворі, треба заодно(заодно) знайти, за одно(одн) слово, по тім(т) слові, потім(потім) зроблю, на решті(решт) паперу, нарешті(нарешті) прийшли, глибокий став(став), став(став) підростати, мати(мати) хист, рідна мати(мат), три(тр) школи, три(тр) гумкою, опустила повіки(повік), повіки(повіки) не забуду, добра справа(справ), вікно справа(справа), брати(брати) за руку, рідні брати(брат).