1. Другорядні члени, виділені в реченні для посилення їхнього змісту й значення, називаються: Б) відокремленими.
2. Відокремлюються: А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом: В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням: В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням: Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення: А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою: Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком: Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому. 1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). – Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
Моя любимая игрушка. В детстве я очень любил (любила) играть со своим плюшевым медведем. Его шерстка была очень мягкая и шелковистая. Медвежонок был белого цвета, поэтому для меня он был гостем с полярного полюса. У моей любимой игрушки были красивые глаза-бусинки, добрые и доверчивые. Мой мишка выглядел как настоящий сказочный персонаж, будто только что вышедший из интересного мультфильма. Носик моего маленького друга представляет собой правильный треугольник. Вся мордочка мишки выражала чувство счастья и доброты. У моего плюшевого медведя была весёлая улыбка. Медвежонок был очень мягким на ощупь, поэтому в грустные минутки я обнимал (обнимала) его. По размеру моя любимая игрушка была не очень большая, но с ней у меня связано много приятных воспоминаний. Мой плюшевый медведь действительно был и по сегодняшний день остаётся моей любимой игрушкой. или вот этоВ детстве у меня было очень много игрушек, в основном плюшевые мягкие медвежата, зайцы, мышки. Были у меня и простые машинки, которые я любил возить по полу. Были различные солдатики и куклы, и т. д. Но тогда я еще и мечтать не мог о том, что у меня появится самолет с пультом управления.Родители мне на День Рождения подарили новенький, большой, красивый самолет, которые может сам летать! У него есть специальный пульт, с которого можно управлять движением самолета, определять направление. Сам самолет очень красивый. Он покрыт серебристым лаком, имеет заостренные крылья, а спереди у него имеется открывающаяся кабина, в которую можно посадить водителя. В качестве такового я использую одну из моих кукол - солдатиков. Сбоку самолета имеется надпись на английском: «Russia».Обычно я запускаю самолет на улице, во дворе, когда мы гуляем вместе с друзьями. Всем очень нравится моя новая игрушка, и все тоже хотят ею управлять. Иногда я даю им пульт управления. Также, я почти всегда беру свой самолет на природу, на шашлыки, когда мы ходим на речку, в лес. С ним очень весело! Даже родители иногда просят у меня самолет, чтобы самим поиграть! Моя любимая игрушка - эта собака Бобик. Когда мне было 4 годика, мама на Новый год подарила собачку. Наступающий год, был годом собаки. Я его назвал Бобик, потому что в этот день я смотрел мультик про собачку. Её звали Бобик. Подаренный Бобик был такой же пушистый, лохматый, милый и озорной, как в мультике. Мне казалось и сейчас тоже кажется, что мама специально купила мне такую же собаку как в мультике. Потому что Бобик из мультика мне очень понравился. Днём мама ездила в магазин за подарками, а папа остался вместе со мной дома. Я был очень рад, что мне подарили именно эту собачку. Когда я открыл все подарки, то сразу взял Бобика. Под ёлкой было много подарков в сто раз лучше и дороже Бобика. Я с Бобиком играл допоздна, а остальные подарками я заинтересовался только на следующий день. Сейчас я уже не играю с Бобиком, но он у меня сидит на видном месте, и радуем меня. Бобик по сей день остается моей самой любимой игрушкой.
Б) відокремленими.
2. Відокремлюються:
А) лише другорядні члени речення.
3. Речення з відокремленим членом:
В) Зі стелі звисала велика порцелянова лампа, подарована молодим у день весілля (М. Олійник). (відокремлене означення)
4. Речення з відокремленим означенням:
В) У сатиновій сорочці, у полатаних штанях, він прийшов сюди першим з дружиною й дітьми (А. Шиян).
5. Речення з відокремленим неузгодженим означенням:
Г) Юрій Яновський – високий, ставний, з вольовим обличчям і розумними очима, то морщить лоба, то ледь помітно усміхається (Петро Панч).
6. Речення, у якому відокремлене означення має додаткове обставинне значення:
А) Осяяний сонцем, перед вами розкривався зовсім новий світ (О. Довженко).
7. Речення з відокремленою прикладкою:
Г) І Оксану, мою зорю, мою добру долю, що день Божий умивали (Т. Шевченко).
8. Речення з відокремленим додатком:
Б) Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).
9. Відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.
1) Налякані чужим голосом, птахи з тривожним писком крутились над головою Соломії (М. Коцюбинський). –
Г. Відокремлене означення.
2) Нехай мене, Кармелюка, в світі споминають (Марко Вовчок). – Б. Відокремлена прикладка
10. Синтаксичний розбір речення.
|Замість (прийм.) тополь (іменн.)|, край (прийм.) шляху (іменн.) виросли (дієсл.) металеві (прикм.) щогли (іменн.).
[|_ _ _|, ═ —].
Речення розповідне, стверджувальне, просте, двоскладне, поширене, повне, ускладнене відокремленим додатком.
Граматична основа:
підмет (—) – щогли;
присудок (═) – виросли.
Другорядні члени речення:
обставина місця (_._._) – край шляху;
означення узгоджене (~~~)– металеві;
додаток відокремлений (_ _ _) – замість тополь.