Зробити синтаксичний розбір реченнь : Ти велична і проста, ти стара і вічно нова. Мова покликана все фіксувати, зберігати в просторі і часі, передавати від покоління до покоління.​

объяснение:

іноді, коли мені хочеться сісти на диван і  подивитись телевізор, я згадую про своїх батьків, які в  цей час на роботі і  повернуться додому дуже стомленими. тоді я берусь до роботи: мию посуд, прибираю з  порохотягом і  витираю пилюку. також я заварюю каву, бо батьки полюбляють цей напій. коли мама приходить додому, вона говорить: “о, як тут затишно! а  як добре пахне! дуже дякую, доню! ” щоразу, коли випадає нагода зробити щось добре для мами й тата, я почуваюсь просто щасливою»

Ось і настала нарешті довгоочікувана зима: випав перший сніжок, потягнуло морозцем, іній розмалював вікна. З птахів, велика частина яких полетіла на південь, залишилися небагато; незвична тиша лише зрідка порушується шурхотом чиїхось обережних лапок Даком снігу, що впав з ялини. Звірі розділилися на дві групки: одна міцно спить в теплій нірці, інша метається в пошуках корму.
Ведмеді солодко сплять у барлозі, посмоктуючи лапу - ніхто не порушує ідилію лісу протяжним ревом і хрускотом ламаються гілок. Лише вовк, упустили видобуток, зрідка завиє протяжно на весь ліс; одинокий лось обережно пронесеться мимо, не зачепивши ні гілочки.
Неподалік від лісу стоїть село: видно черепичні дахи, чутний гавкіт собак, цівки диму направляються в небо. Ось мужичок вийде за хвіртку з відрами і попрямує до колодязя, вода в ньому замерзла - піде мужичок назад в хату і повернеться з сокирою.
Неможливо не замилуватися і красотою сніжного поля - прекрасна пора року зима.