Зробити повний синтаксичний розбір складного речення Стояла тиха і по своему хвилююча година: згори на верховітя лісу опускався сизий присмерк, а внизу з-під кожного куща виповзав туман, і тому здавалось, що над землею коливалися два неба. ​

Зима-чудова пора року. Природа дарує нам чудовий настрій, гарні сніжинки та незабутні враження. Я дуже люблю зиму, адже її краса просто неймовірна. На зиму припадає багато св'ят найкращий з яких - новий рік. Дуже люблю це св'ято, навіть просто обожнюю. Батьки завжди дарують найкращі поларунки, влаштовують веселощі, за св'ятковим столом збирається щаслива родина. На наступний день ми разом з друзями пішли кататися на санчатах. Було дуже весело. Побачивши що озеро добре замерзло ми вирішили покататися на ковзанах, але мої друзі трошки незграбні і ми насмічлися досхочу. Ось вам коротка розповідь про мої зимові канікули. На кінець хочу сказати : це було круто і неперевершено

 1) Виходить, я — не бидло і .син мій — не теля!..("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий).
2) Ось підіть лиш в неділю або в празник по Полтаві, то побачите таких гарних, що і розказати не можна. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський).
3) Бачив я многих — і ліпообразних, і багатих, но серце моє не імієть — теє-то як його — к ним поползновенія. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський).
4) — Та се не йому! Хiба ти не чуєш? — крикнула до неї Олена. ("Маруся" Грігорій Квітка-Основяненко).
5) Скасував я свою фотографію і взявся за повіренничество — пішло як по маслу.("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий).
6) — Зайду, зайду. Жди мене до сход сонця. ("Маруся" Грігорій Квітка-Основяненко).
7) Я наміревал — теє-то як його — посітити нашу вдовствующую дякониху, но, побачивши тут Наталку (вздыхает), остановився побалакати з нею. ("Наталка-Полтавка" Іван Котляревський).
8) Поклич мені Степана, я хотів з ним побалакать. ("Мартин Боруля" Іван Карпенко-Карий).

При означено-особових реченнях можно поставити "я" чи "ти".