Придумай лише свій початок нова наложниця не відразу привернула увагу падишаха і цілком заволоділа його серцем, уміло розпалюючи в ньому шалену пристрасть. Сулейман просто не міг жадібно накинутися на неї, маючи в гаремі сотні дивовижних красунь, навчених всім секретам хтивості. Але все-таки це нарешті сталося, і Роксалана-Анастасія присягнулася собі, що у що б то не стало доб'ється положення законної дружини падишаха - вийти з гарему на волю і повернутися додому нічого навіть і мріяти!Вона вже навчилася добре говорити по-турецьки і розуміла: її головний козир в тому, що Рустем-паша, завдяки якому вона потрапила в палац падишаха, отримав її в подарунок, а не купив. У свою чергу він не продав її кизлярагасси, поповнював гарем, а подарував Сулейману. Значить, Роксолана залишилася вільною жінкою і могла претендувати на роль дружини падишаха. За законами Османської імперії рабиня ніколи, ні за яких обставин не могла стати дружиною повелителя правовірних.Виникала ще одна перешкода: Анастасія-Роксолана була християнкою. Але це для дочки священика виявилося сущою дрібницею! Хоча в ті часи змінити віру для християнина означало погубити свою безсмертну душу! Проте, прекрасна наложниця не вагаючись прийняла іслам - вона поспішала, бо могла народити дітей, а вони повинні були стати законними спадкоємцями султана!Шляхом безлічі інтриг, умілого зваблювання Сулеймана, хабарів євнухам і клятвених обіцянок всесвітньої підтримки кизлярагасси у разі успіху Роксолана добилася свого і стала дружиною падишаха. Свого первістка вона назвала Селімом - на честь попередника її чоловіка, султана Селіма I Прозваний Грозним. Роксолана дуже хотіла, щоб її маленький златокудрий Селім став таким же, як його старший тезко. Але від бажань до їх виконання - страхітлива прірва!Прагнучи всіляко зміцнити своє становище, Роксалана народила Сулейману ще двох синів і дочку. Але спадкоємцем престолу і раніше офіційно вважався Мустафа - старший син першої дружини падишаха, красуні-черкески Гульбехар. Вона і її діти стали смертельними ворогами властолюбної і підступною Роксолани.Часом гарем взагалі дуже нагадував серпентарій - у боротьбі за своє становище жінки різних рас і національностей поводилися немов зчепилися в клубок отруйні змії!Анастасія-Роксолана вела свою інтригу методично і винахідливо, не поспішаючи, але кваплячись, щоб не упустити вирішальний момент. Зовні вона постійно проявляла любов і турботу про повелителя, зумівши стати йому дуже потрібною. Але як би вона не була розумна, красива, бажана і улюблена, навіть падишах не міг безкарно порушувати звичаї. Та і чи хотів він цього, маючи сотні дивовижних красунь в гаремі? Адже ніхто не міг і слова сказати йому впоперек!Лісовська чудово розуміла: поки її син не стане спадкоємцем престолу або не сяде на трон падишахів, її власне становище постійно перебуває під загрозою. У будь-який момент Сулейман міг захопитися новою красивою наложницею і зробити її законною дружиною, а яку-небудь із старих дружин наказати стратити: у гаремі неугодну дружину або наложницю живцем саджали в шкіряний мішок, кидали туди ж розлючену кішку і отруйну змію, зав'язували мішок і по спеціальному кам'яному жолобу спускали його з прив'язаним каменем у води Босфору. Провинилися вважали за щастя, якщо їх просто швидко задушать шовковим шнурком.Тому Роксолана дуже довго готувалася і почала активно і жорстоко діяти лише після майже п'ятнадцяти років!
6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання
Актуалізація опорних знань
Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного
й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
ПАМ’яТкА!
1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-
реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину
(М. Бажан).
2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.
3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,
або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).
Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).
4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
5.Однорідними означення є тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:
Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);
б) коли означення стоять після означуваного слова:
Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:
Объяснение:
Актуалізація опорних знань
Ускладнення речень
однорідними
членами
Іроси, і птиці,
ітрави з зорею
вітають мене
(В. Сосюра).
відокремленими
членами
Я люблю українське село, повне шуму, повне
дум
(В. Сосюра).
звертаннями
Сонце! Сонце!
Це тебе, довіч-
ний світе, стрі-
ваючи, вітає земля
(Панас Мирний).
вставними
компонентами
Правда, Чіпка мій моторний, удатний
(Панас Мирний).
вставленими
компонентами
Радика мама
(тата в нього не було) була вчителька музики
(Ю. Яновський).
6.6.1. Речення з однорідними членами та їх пунктуаційне оформлювання
Актуалізація опорних знань
Уреченні можуть бути не тільки члени речення, з’єднані між собою підрядним зв’язком узгодження, керування, прилягання), але й члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком і утворюють у реченні ряди (групи) з кількох рівноправних, незалежних один від одного членів, тобто утворюють ряди однорідних членів речення.
Однорідними називаються члени речення, які з’єднані сурядним зв’язком, стосуються одного
й того самого члена речення, належать до однієї й тієї ж частини мови, відповідають на те саме питання і характеризують предмет (дію, явище) з одного боку: Серед хвиль і піни, й шуму чайка утлая несеться (П. Тичина).
ПАМ’яТкА!
1. Нерідко однорідні члени речення мають при собі залежні (пояснювальні) слова, тобто є поши-
реними: Дніпрогес з його крилатими щоглами, могутньою греблею, арками мостів відпливав вдалину
(М. Бажан).
2.Іноді в реченні може бути не один ряд однорідних членів речення, а два і більше.
3.Однорідні члени речення з’єднуються один з одним або інтонацією та сурядними сполучниками,
або (рідше) тільки інтонацією: Кожна професія цікава, потрібна, захоплююча (О. Копиленко).
Атим часом місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море (Т. Шевченко).
4.Неоднорідними є означення, які характеризують той самий предмет з різних боків: Я на гору круту крем’яную буду камінь важкий підіймать (Леся Українка).
5.Однорідними означення є тоді, коли:
а) перше з них підсилюється або уточнюється другим і дальшими означеннями:
Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць (І. Нечуй-Левицький);
б) коли означення стоять після означуваного слова:
Він, упевнений, рішучий, серйозний, вирішив підкорити цю гору;
в) коли в ролі означень виступають означення-синоніми або означення-антоніми:
Ми не пропаща, а чудесна сила (М. Стельмах).