1. Материна любов, ласка, її незабутні очі супроводжують нас усе життя. Тож не даремно кожен із нас чується молодим і всесильним доти, поки жива мати. 2. Ніколи не/було кращого побратимства для військової справи, як побратимство Нечая з Богуном. 3. Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання кращої долі, яснішої. 4. І тоді стара хата ставала незвичайною, бо стояла вся в прекрасному живому вінку, в центрі пелюсткового багаття . 5. Неодмінна умова виготовлення фарб: використовувати не свіжі квіти чи трави, а висушені. 6. Рибка насправді не була неслухняною – вона просто була цікавою до всього і зовсім не боязкою. 7. У нас не було ні правди, ні волі, у нас відбирали віру. 8. Наше знайомство було незвичайне, і я його повік не забуду. 9. Без сумніву можна, вважати: ні/хто з українських письменників за останню половину віку не справив більшого впливу на громадську думку в Україні, як Гончар. 10. Ніщо не гине навіки, окрім марного. 11. Він не обіцяє спокою, він вимагає високого ладу душі, він не дозволяє розмінювати життя на дрібниці, він не допускає спрощень, він не вдовольняється частковостями, несуттєвістю, мізерними окрайцями життя, бо ж людині потрібен цілий світ.
1) Мої птахи, на рідні луки дальні хоч по одній пір'їночці зроніть.
2) Встаньте, вклоніться люди, Шевченко іде на Волинь.
3) О, Берестечко! На твоєму полі чоло схилив великий наш Кобзар.
4) О Боже всесильний, навчи не зневіритись нас!
5) О Боже всемудрий, у цім многотрудному світі, у цім многогрішнім, навчи нас лишитись людьми!
6) Пробачте Лесю ть за ці чужі бетонні стіни, за душі темні і пусті за невкраїнність України.
7) Прийди в гаї, мій друже, другом немов до істини з імли, за всіх недужих, кволих духом, у цьому храм Дай мені сонця, дай мені вітру, дай мені радості, зоряне світло.
9) Гей, дорого дальня, повертай до мами - буде в її косах менше сивини.
10) О Батьківщино, мати ясноока. Торкаюсь тихо імені твого.
1. Материна любов, ласка, її незабутні очі супроводжують нас усе життя. Тож не даремно кожен із нас чується молодим і всесильним доти, поки жива мати. 2. Ніколи не/було кращого побратимства для військової справи, як побратимство Нечая з Богуном. 3. Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання кращої долі, яснішої. 4. І тоді стара хата ставала незвичайною, бо стояла вся в прекрасному живому вінку, в центрі пелюсткового багаття . 5. Неодмінна умова виготовлення фарб: використовувати не свіжі квіти чи трави, а висушені. 6. Рибка насправді не була неслухняною – вона просто була цікавою до всього і зовсім не боязкою. 7. У нас не було ні правди, ні волі, у нас відбирали віру. 8. Наше знайомство було незвичайне, і я його повік не забуду. 9. Без сумніву можна, вважати: ні/хто з українських письменників за останню половину віку не справив більшого впливу на громадську думку в Україні, як Гончар. 10. Ніщо не гине навіки, окрім марного. 11. Він не обіцяє спокою, він вимагає високого ладу душі, він не дозволяє розмінювати життя на дрібниці, він не допускає спрощень, він не вдовольняється частковостями, несуттєвістю, мізерними окрайцями життя, бо ж людині потрібен цілий світ.
1) Мої птахи, на рідні луки дальні хоч по одній пір'їночці зроніть.
2) Встаньте, вклоніться люди, Шевченко іде на Волинь.
3) О, Берестечко! На твоєму полі чоло схилив великий наш Кобзар.
4) О Боже всесильний, навчи не зневіритись нас!
5) О Боже всемудрий, у цім многотрудному світі, у цім многогрішнім, навчи нас лишитись людьми!
6) Пробачте Лесю ть за ці чужі бетонні стіни, за душі темні і пусті за невкраїнність України.
7) Прийди в гаї, мій друже, другом немов до істини з імли, за всіх недужих, кволих духом, у цьому храм Дай мені сонця, дай мені вітру, дай мені радості, зоряне світло.
9) Гей, дорого дальня, повертай до мами - буде в її косах менше сивини.
10) О Батьківщино, мати ясноока. Торкаюсь тихо імені твого.