«Знайди зайве речення» Проаналізуйте речення. Дослідіть, яке з них у кожній
групі речень є «зайвим»? Свій вибір обгрунтуйте.
А) Оточені вершниками, вози посунулися до
міста.
Б) Приголомшені нежданою бідою, смутні чумаки
мовчки повернули волів.
В) І це маленьке слово, промовлене так щиро, раптом
набрало якоїсь не звичайної краси.
Подягнений у червоний, розшитий золотом чекмінь,
воєвода вустрів суворим поглядом посланців.
2. А) Лемкимо край степової доріжки, причаєні,
притулі серця наші калатають,
Б) Ми, ніби заворожені, проводжаємо поглядами
високого судорлявого чоловіка.
B) Як в землі виросла сестра Аркадія, з пісним
обличчям, з побожно згорненими на животі руками.
ГДядько Роман зовсім не помічає хлоп'ячих голів,
занурение и полин,
А окнотив плечик голову над тином, замріявся,
дощами щедро вмитий.
Б) Гриборкана похмурим гаєм, уровах скоцорбилася
В) Стояли ми, заціплені і зблідлі.
Г) Зropьoване, задощене минуле під призьбами
вляглося на віки.​

ответ: доброго дня, колего. хочу у вас дещо запитати.

- вітаю вас, будь ласка, запитуйте, а я вам з радістю відповім. (складносурядне)

- скажіть, як вам вдається пекти такі чудові пиріжки і де ви цьому навчилися? (складносурядне)

- я радий, що вам подобається моя випічка, і я вам відкрию деякі секрети. (складносурядне). ніколи не засипайте борошно у молоко, а навпаки - наливайте молоко у борошно. (складносурядне).

- так просто?

- ні, не просто. давайте ми з вами зустрінемось пізніше, і я вам розкрию, ще деякі секрети. (складносурядне)

- домовились!

подробнее - на -

объяснение:

українська музика була невід’ємною складовою побутово-реалістичного й романтичного театру, доповнювала його психо­логічну дію, чіткіше окреслювала людські характери. тут багато важив неповторний чар української народної пісні. народна пісенна творчість пов’язана і з розвитком професій­ної української музики («катерина» м. аркаса, «підгоряни» м. вербицького, «осада дубна» п. сокальського та і стає осно­вою фортепіанної музики та камерних вокальних творів п.со-кальського, с. воробкевича, м. лисенка. композитори охоче писали музику для хорів, використовуючи народний обрядовий мелос: щедрівки, купальські й весільні пісні тощо. це сприяло піднесенню української пісні на рівень високого професійного мистецтва. поміж усіх видів і жанрів музичного мистецтва найнеспри-ятливіші умови склалися для розвитку опери.д. антонович по­яснював це тим, що для опери були затісні рамки українського музично-драматичного театру; фахової підготовки актори не мали, відсутньою була національна оперна традиція і, головне, не було державного опікування українською культурою.одним із відомих композиторів xix ст. був с. гулак-арте-мовський — оперний співак, драматург, що навчався в київ­ській духовній семінарії. у 1839 р. м.глинка, о. даргомиж-ський та м. волконський влаштували концерт і на зібрані кошти відправили талановитого юнака до італії.дебют с. гулака-артемовського відбувся на сцені флорентійської опери. найважливіше досягнення с. гулака-артемовського — ство­рення за власним лібрето першої національної опери «запоро­жець за дунаєм» (1862 сюжет опери підказаний м. костома­ровим.майже 20 років царська цензура забороняла постановку опери. на українській сцені її вперше поставив 1884 р. м. кро-пивницький. у другій половині xix ст.виникає система української му­зичної освіти. відкрилися музичні училища в києві, одесі, хар­кові, львові. серед українських професійних композиторів вирізняється творчість п. ніщинського і п. сокальського. п. ніщинський за­кінчив афінський університет, де здобув ступінь магістра наук.в одесі організував хори і керував ними. вершиною його твор­чості вважається музична картина «вечорниці», написана для п’єси т. шевченка «назар стодоля». п. сокальський заснував 1864 р. в одесі товариство любителів музики.він створив близько 40 фортепіанних п’єс, 40 романсів, опери «мазепа», «майська ніч», «облога дубна». особливий внесок у розвиток національної музичної куль­тури зробив м. лисенко (1842–1912) — видатний композитор, піаніст, хоровий диригент, фольклорист, теоретик музики й пе­дагог, засновник професійної школи. навчався в петербурзь­кій та лейпцігській консерваторіях. активно освоював у своїй музиці шевченкіану (понад 80 вокально-хорових творів різних жанрів). композитор збагатив майже всі жанри української музики. йому належать опери «різдвяна ніч», «утоплена», «наталка полтавка», «енеїда», дитячі «коза-дереза», «пан коцький», «зима і весна».м. лисенко — основоположник інструментальних жанрів в українській музиці, створив численні фортепіанні твори. з іме­нем лисенка пов’язаний розвиток національної музичної освіти.він організовував хори, недільну школу для хлопців-селян, ви­кладав у приватних музичних школах, 1904 р. відкрив у києві музично-драматичну школу. тут навчались українські компози­тори к. стеценко, л.ревуцький, о. кошиць. видатними творцями духовної музики на зламі xix–xx ст.були к. стеценко та м. леонтович. розвитку професійної музичної освіти сприяло відкриття кон­серваторій у києві, одесі, харкові. почали діяти одеський укра­їнський музично-драматичний театр, харківський театр опери та . значну роботу з розбудови музичної культури в західній укра­їні проводили композитори і.лаврівський, с. воробкевич, в. ма­тюк, а. вахнянин, о. нижанківський, д.сочинський, в. бар-вінський, с.людкевич. у львові 1903 р. заснована музична школа (з 1907 р.— ви­щий музичний інститут, з 1939 р.— державна консерваторія імені м.в. лисенка). у 30-х роках діяли 9 філій музичного ін­ституту — у бориславі, дрогобичі, стрию, тернополі, яворові та інших містах. давні традиції має музично-театральна культура львова. тут у 1842 р. відкрився приватний міський театр с. скарбека, один із найбільших у європі (нині в цьому приміщенні — театр іме­ні м.заньковецької). на його сцені дебютували вихованці львів­ської консерваторії с.крушельницька, м. менцинський, о. ми-шуга, ф. лопатинська, о. носалевич, виконавська майстерність яких набула світового визнання. у новій українській музиці одним з провідних діячів був в.барвінський. у період першої світової війни з’являються стрілецькі пісні.вони відображають ідеї національно-визвольного руху на за­хідноукраїнських землях. для січових стрільців писали пісні і. франко, о. маковей, д.макогон, б. лепкий, л. лепкий, р. купчинський. музику створювали композитори ф.колесса, в. барвінський, й шлях м.