Знайдіть усі словосполучення з неозначено кількісними числівниками 1 кілька в томатному соусі 2 четверо вікон 3 багато листя 4 кілька днів 5 багато дерев
Колись давно їжа була джерелом енергії та задоволення. Сьогодні обідній стіл перетворився на справжнє мінне поле. Бекон на сніданок – суцільна отрута? Глютен у пшеничному тості погано впливає на мозок? Навіть бульбашки в газованих напоях підступно приховують небезпеку.
Але найгірше те, що поради змінюються швидше, ніж ми встигаємо їх усвідомити. Як зауважила нещодавно ведуча кулінарної програми Найджела Лоусон: "Немає жодних гарантій, що їжу, яку сьогодні вважають корисною, наступного року не оголосять цілком небезпечною".
З одного боку, це зрозуміло. Поради базуються на дослідженнях, а наука не стоїть на місці. Вчені вивчають, що ми їмо, як той або інший продукт впливає на наш організм. Але коли засоби масової інформації (а також погано поінформовані адепти здорового життя) перекручують результати досліджень, не враховуючи контекст, це породжує страхи і міфи, які парадоксальним чином змушують нас робити менш здоровий вибір.
Ми спробували з'ясувати, наскільки правдиві міфи про їжу, зробивши огляд існуючих на сьогодні досліджень. Вам буде приємно дізнатися, що більшість з ваших улюблених страв не є бомбою уповільненої дії, як нас постійно переконують.
1) "Дума" у цьому контексті тлумачиться вже не тільки як жанр чи слово, а як символ безсмертя української нації. 2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя. 3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе. 4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..." 5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...
Колись давно їжа була джерелом енергії та задоволення. Сьогодні обідній стіл перетворився на справжнє мінне поле. Бекон на сніданок – суцільна отрута? Глютен у пшеничному тості погано впливає на мозок? Навіть бульбашки в газованих напоях підступно приховують небезпеку.
Але найгірше те, що поради змінюються швидше, ніж ми встигаємо їх усвідомити. Як зауважила нещодавно ведуча кулінарної програми Найджела Лоусон: "Немає жодних гарантій, що їжу, яку сьогодні вважають корисною, наступного року не оголосять цілком небезпечною".
З одного боку, це зрозуміло. Поради базуються на дослідженнях, а наука не стоїть на місці. Вчені вивчають, що ми їмо, як той або інший продукт впливає на наш організм. Але коли засоби масової інформації (а також погано поінформовані адепти здорового життя) перекручують результати досліджень, не враховуючи контекст, це породжує страхи і міфи, які парадоксальним чином змушують нас робити менш здоровий вибір.
Ми спробували з'ясувати, наскільки правдиві міфи про їжу, зробивши огляд існуючих на сьогодні досліджень. Вам буде приємно дізнатися, що більшість з ваших улюблених страв не є бомбою уповільненої дії, як нас постійно переконують.
2) Вірш належить до філософської лірики, бо основним мотивом поезії є роздуми ліричного героя над своєю нелегкою долею та сенсом життя.
3) Поет каже, що боротьба - це не тільки певний фізичний процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об'єднаних спільною ціллю, яка втілюється в їхньому прагненні відстоювати право на щастя. Тому моральний обов'язок кожного, розвиваючи свої найкращі риси, прагнути зробити щасливою свою долю й долю людей, що оточують тебе.
4) Для Шевченка немає нічого ріднішого, аніж його рідна ненька Україна, тому він так ласкаво про неї говорить: "На нашій славній Україні..."
5) Твір пронизаний болісними почуттями смутку, відчаю та розпачу, які відчували молоді хлопці, прощаючись з родиною, адже не знали, чи побачать їх ще хоч раз...