Знайдіть речення з відокремленою обставиною.
Людям, по-справжньому одержимими історією, щастить почути історії про таємниці.
Мудра Кліо - муза історії - не поспішає ділитися своїми секретами.
На його дворі, замість похилої хатинки, стояв веселий будинок.
Перечикавши небезпеку, Підкова знову повертається до своїх планів.
Я вважаю,що в кожної людини має бути сенс життя. Це має бути те, заради чого ми живемо, дихаємо і робимо різні вчинки, як хороші, так і не завжди позитивні. У кожної людини є особиста думка про сенс життя. Кожна людина по-своєму унікальна і індивідуальна. Немає однакових людей – є хіба тільки схожі. Саме тому навіть у друзів – рідко збігаються думки про сенс в цілях і житті.
Для кожної людини сенс життя різний. Для когось сенс життя полягає в тому,щоб мати сім’ю, виховувати дітей, радіти тому, що ти маєш і цінуєш. Але у когось зовсім різні погляди на цінність: освіта, робота,гроші. А хтось взагалі не бачить сенсу в тому, що має. Іноді, сенс полягає в тому, що людина хоче бути здоровою і щасливою. Це для неї найбільша цінність. Невипадково у народі є чимало приказок і прислів’їв : « Найбільше багатство – здоров’я», « Хто про здоров’я дбає,тому і Бог допомагає». Проте інколи складається враження, що люди, тільки захворівши, розуміють,що позбавлені чогось надзвичайно важливого в житті. Особливо молодь,яка марнує своє життя , уживаючи наркотики,алкоголь і ще багато чого негативного. Я вважаю, що потрібно жити і радіти своєму життю – адже як чудово жити, не знаючи болю, не бути інвалідом, бути задоволеним і вдячним за те, що бодай живий, і маєш дах над головою, що здоровий і повноцінний. Життя – завжди буде віддзеркаленням того, як ми її сприймаємо всередині себе.
Отже, можна стверджувати,що людина має слідувати за покликом своєї мрії,гідної мети в житті і ніколи її не зрікатися. Кожна людина може стати успішною, якщо захоче і розвине в собі необхідні якост потрібно вірити у свої можливості.
Серед «Пам’яток української мови»: актові документи і грамоти, художня література, публіцистична література, полемічна література, наукова література та ін. Кожне видання, як правило, супроводжується вступним археографічними і лінгвістичними дослідженнями. Подаються словнички давніх і малозрозумілих лексем, списки скорочень, література, покажчики власних і географічних назв, ілюстрації. Рукописні тексти публікуються у транслітерації, друковані — факсимільне[4].
У 2015 році вийшло перше у вітчизняній медієвістиці найповніше зібрання пам’яток української мови найдавнішого періоду (Х–ХІІІ ст.) — "Хрестоматія з історії української мови Х–ХІІІ ст.", яке підготував В. В. Німчук в НАН України[5].