Знайдіть речення, в якому підрядна частина стоїть в кінці:
Виберіть одну відповідь:
Розмальовування яйця – напрочуд чисте мистецтво, яке втілює в собі високу духовність народу і в сучасну епоху уповільнює занепад традиційної моралі.
В яку пору року ви б не завітали до Карпат, вони завжди полонять ваше серце замріяними, вкритими сріблястими шубами зимовими горами чи морем квітів навесні, зеленим розмаїттям лісів улітку чи дивовижними виноградниками восени.
Дарма що в грудні, за народним уявленням, зима повертає на мороз, сонце вже йде на літо.
Через те, що Петро Дорошенко змінив своє попереднє рішення про місце проведення ради, вона взагалі не змогла відбутися.
1. Робота йтиме(недок. 3 особа.однина) якщо сидіти(недок. інфінітив) й чекати(недок. інфінітив)
2. Коли я не горітиму(недок. 1 особа.однина), ти не горітимеш(недок. 2 особа. однина), коли ми не горітимемо( недок. 1 особа. множина), то хто ж тоді буде світити?
3. Мені до скону отчий край здаватиметься(недок. 3 особа. однина) раєм
4. Навесні на місці старого молодий буде лист, зелений, він з вітром розмовлятиме(недок. 3 особа. однина), хапатиме(недок. 3 особа. однина) жилками своїми сонячний промінь, під дощем купатиметься(недок. 3 особа. однина) й росою умиватиметься (недок. 3 особа. однина).
5. Неначе пісні вічної рядки, дзвенітимуть (недок. 3 особа. множина) дороги під тобою.
6. Сонце ронить(недок. 3 особа. однина) з неба квітки на хвилі дніпрові, осінні.
7. І скільки ви пливтимете(недок. 2 особа. множина), весь час вітатимуть(недок. 3 особа. множина) вас своїм щебетанням веселі жовтобрюшки, підпадьомкатиме( недок. 3 особа. однина)на вашу честь перепел і дерчатиме( недок. 3 особа. однина) деркач.
Найкращий день у моєму житті – день народження, коли мені виповнювалося 7 років. Я добре пам’ятаю цей прекрасний день, адже саме тоді свій день народження я відзначав на природі, де зібралося багато гостей, друзів, родичів. Ми організували відмінний пікнік, дорослі приготували багато частувань, діти принесли з собою футбольний м’яч, тенісну ракетку.
День народження у мене в серпні і найчастіше на мій день народження погода дуже погана: йде дощ, холодно, дме сильний вітер, ні про який пікнік не може бути й мови, а тут сталося щось особливе. Світило сонце, співали птахи, було дуже тепло. І ось коли всі хлопці зібралися на галявині, Тітка Олена – мама моєї подруги почала влаштовувати для нас різні веселі конкурси. Ми грали, веселилися, все було дуже цікаво і весело. Потім хлопці стали дарувати подарунки. Мій найкращий друг подарував мені цікаву книгу, яку я дотепер люблю перечитувати час від часу, ще один друг подарував мені настільний хокей, в який я часто любив пограти з татом і братом. Після вручення подарунків ми приступили до їжі. Дорослі смажили шашлик, діти за своїм звичаєм уминали чіпси і сухарики. І ось через деякий час нам принесли святковий торт. Як зараз пам’ятаю, який він був великий, смачний, зверху красувалися сім запалених свічок, які я з радістю і захопленням задув.
Увечері, коли всі стали збиратися додому, було трохи сумно, що такий день проходить, але вдома мене чекав ще один сюрприз. Мама і тато зробили для мене ще один подарунок, який не був подарований. Це була ігрова приставка, яку я так давно хотів. Я був настільки щасливий, що це складно передати словами. Ми з батьком підключили приставку до телевізора і стали грати в гонки. Так ми грали, поки не стало пізно, і тато не відправив мене спати. Я лягав з прекрасним відчуттям любові і тепла до всього світу, такий був цікавий і насичений цей день, що я спав довго і міцно.