Знайдіть експресивну лексику, підкресліть її. Поясніть, як досягається в ній експресивність. Гірлянди тьмяного намиста на гіллях яблуні вились, і ти цвіла
чарівно-чиста (В.Чумак). Біжить веселий дощик-золотавець і золотить
поливою сліди (Л.Горлач). Талого снігу платочки сивенькії, Дощик
срібненький, холодний вітрець, Проліски в рідній травиці тоненькій, – Се
була провесна, щастя вінець? (Леся Українка). Аж ніяк не всі дорослі
викликають у Ягнича до себе приязне ставлення. Є такий крутійло,
фальшивець, словоблуд, зустрінеться десь пика така мерзенна, повзуча, що
він би її не бачив, не людина – гидота (О.Гончар).
З вірменського гумору
Мав сина гордий багатій.
То був не син, а божа кара. —
Картяр, гуляка, лиходій,
Ледачий бовдур і нездара.
Не шкодував грошви татусь,
Не полишав синочка в скруті,
А той, не дуючи і в ус,
Сім літ учився в інституті.
І ось одержувать диплом
Він скаче в місто скакуном.
Спинився кінь біля воріт,
Студенти збіглися веселі.
Лакей гуляки, сивий дід,
Диплом виносить на тарелі.
Зареготав багацький син,
Старого ляснувши по спині:
— Неси диплом іще один —
Моїй чудесній конячині. —
Старий віддав йому чолом:
— Розумно зволили сказати.
Якщо ослу дали диплом,
Чому ж коневі теж не дати? (П.Глазовий).
На мою думку, слово друг накладає на людину дуже велику відповідальність.
Тільки справжня дружба витримує всі випробування і триває роками. Справжній друг провідає тебе тоді, коли ти хворий. Не залишиться байдужим до твоєї відсутності. Завжди поділиться новинами. З ним цікаво. Є багато спільних інтересів. Друг не обмовить. Порадить вихід із складної ситуації. Не зробить боляче.
Ось таким має бути справжній друг.
Я вважаю, що добре тому, хто має вірного друга.
З ним єднають спільні інтереси, тому цікаво. Друг сумуватиме без тебе, тому обов’язково провідає при хворобі. Буде разом з тобою радіти успіхам. Дасть слушну пораду та підтримає в скрутну хвилину. Не образить поганими словами. Не говоритиме неправди про тебе іншим.
В ці слова кожна людина вкладає свій смисл. Хтось уявляє собі сільську хату в степу, або горах, хтось — дім у місті. Але для всіх нас слова «рідний дім» пов’язані з теплом матусиних рук, світлом її ласкавих очей, з суворим, але справедливим батьком. Із запахами, які притаманні тільки рідній оселі, де пройшло твоє дитинство. Кожна людина має свій рідний дім, де її завжди люблять, чекають, зрозуміють і пробачать. Навіть якщо вже немає батьків і тої оселі, де ти виріс, вона завжди є у твоєму серці, у твоїх спогадах. І якщо людина зростала в любові, дім для неї дійсно був рідним, то і сама, коли виросте, створить такий же дім для своїх дітей. Поняття «рідний дім» може означати також рідний край, батьківщину. Якщо я, наприклад, народився на Донеччині і перебуваю далеко, то весь Донбас, кожна звісточка звідти, навіть номер «Вечірнього Донецька», здаються рідними. Для всіх українців Україна — рідний дім. А якщо брати ще ширше — всі ми земляни і Земля — наш рідний дім.
Я люблю своє місто, свою Батьківщину — мій рідний дім. І хочу, щоб вони були найкращими. А сам я буду робити все можливе, щоб над моїм рідним домом було мирне небо, щоб він був чистим, затишним. Щоб усім його громадянам жилося добре.