Знайдіть дієслова та їх особливі форми. Надпишіть їх і підкресліть як члени
речення.
Жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши високо над землею блакитні
небеса. По садах загуляли молоді падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі,
снує свою дивну пряжу над перелазами.
Настала лагідна пора бабиного літа; останні сонячні дні такі ласкаві, оповиті
сріблястим мереживом, мрійним смутком, прощальним ячанням журавлів, що
відлітають у вирій.
На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту на грядках.
Тільки де-не-де стоїть сухе соняшничиння й тихо шурхотить, нагадуючи про гарячі
дні літа, коли воно цвіло жовтими решетами на городах ваючи сонячний пил.
Зів'яли, поникли від нічних приморозків квіти біля хат, тільки одні високі синенькі
стоять. їх у народі називають «мороз», може, через їхню стійкість до холоду, а може,
через цвітіння, що нагадує голубуватий іній раннього приморозку
Моя мама дуже любить вишивати. Раніше вона часто робила вишиванки у народному стилі, як її навчила бабуся. Зараз їй подобається вишивати величезні, ніби намальовані картини. Хоч вишивати хрестиком і не складно, це потребує майстерності та терпіння. Мама сідає біля вікна чи лампи та дістає з шухляди п’яльця зі спеціальною тканиною, різнокольорові нитки та ножиці, та схему картини, надруковану на папері. Вона акуратно розкладує все необхідне та приступає до роботи. Голка в маминих руках просто літає! Мама швидко та легко робить стежки, рахуючи їх пошепки. Зайву нитку вона обережно відрізає гострими ножицями. В неї напоготові декілька голок з різними нитками, бо для однієї картини може знадобитися не менше десяти кольорів. Час від часу мама відсувається від своєї картини та дивиться, чи все зробила правильно. У цей час вона не любить, коли її відволікають, бо мусить стежити, щоб не збитися зі схеми.
Коли мама втомлюється, то акуратно збирає своє приладдя назад у шухляду та деякий час роздивляється, що в неї вийшло. Мушу визнати, вона ніколи не буває повністю задоволена результатом, хоча її картини виходять дуже гарними. Та мама вважає, що завжди можна зробити ще краще – швидше та акуратніше. Тому вона з радістю береться за нові роботи, щоб навчитися новому.
ответ:Основн словотворення в українській мові: перехід з однієї частини мови в іншу
Категорія Будова слова. Словотвір
Увага! Тренувальні тести
Запускаємо Youtube канал "Світу слова" - приєднуйся!
Є дві великі групи в, за до яких в українській мові утворюються слова: морфологічна і неморфологічна. Вище ми розглянули морфологічну групу в словотвору, до яких належать: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, основоскладання, абревіація.
Неморфологічна група складається із морфологічно-синтаксичного, лексико—синтаксичного та лексико-семантичного в словотвору.
Найпоширенішим є морфологічно-синтаксичний б, який ще називають переходом однієї частини мови в іншу. Суть його досить слово не зазнає змін в написанні чи звучанн змінюється роль, яку воно відіграє в реченні, а також його значення. Наприклад, порівняймо два речення:
1. Український військовий корабель увійшов в гавань.
2. Кирило завжди мріяв стати військовим.
У в обох реченнях вживається слово «військовий», однак значення воно має різне. В першому випадку це прикметник, який є означенням до іменника «корабель». У другому випадку «військовий» - це іменник, що має значення - - особа, що служить у війську, в реченні слово – частина складеного присудка. Як бачимо «військовий» з прикметника перейшло в іменник і також змінилася його синтаксична роль. Саме тому цей б словотвору ще називають морфологічно-синтаксичним.
Объяснение: