ЖДУ ОТВЕТА 1 НЕДЕЛЮ 2.Випишіть два двоскладних речення (на вибір). Виконайте письмово із синтаксичний розбір. 3.Випишіть з тексту два складних речення. Виконайте їх син. розбір.
И в то время устроил Соломон большой пир своим людям. Тогда предстали пред царем две женщины-блудницы, и сказала одна женщина: "Я в беде, господин мой. Я и эта подруга моя - мы живем в одном доме, в котором обе и родились. У меня родился сын. А на третий день после того, как я родила, и эта женщина родила сына. Живем же мы только вдвоем, и никого нет с нами в нашем доме. Этой ночью сын этой женщины умер, потому что она заспала его. И вот, встав среди ночи, она взяла с моей руки моего мальчика и положила его спать на свое ложе, а своего умершего мальчика положила ко мне. Я встала утром покормить младенца и нашла его мертвым. Тут я и разобралась, что это не мои сын, которого я родила". А другая женщина сказала: "Нет, мой сын живой, а это твой умер". И спорили они перед царем.
Царь Соломон просил царевну за себя. И не отдали ее за него. Тогда Соломон сказал бесам: "Идите, и возьмите царевну ту, и приведите ее ко мне". И бесы, пойдя, похитили ее на переходе, когда она шла из покоев матери, посадили ее в судно и помчали по морю.
И примчали ее к городу. Один бес пошел и поведал Соломону-царю: "Привели невесту тебе". Царь же, сев на коня, выехал на берег. И сказала ему царевна: "Нынче я твоя, царь. Но вот что мне объясни: человек пил воду, а сзади у не-го она выходила вон". Царь сказал: "Почему ты этому удив-ляешься? Ведь это дом царский: сюда входит, отсюда выходит". И спросила царевна: "И вот еще объясни мне, что это такое: один человек, в воде бродя, воды просит, а волны сбивают его?" Соломон ответил: "О невеста! Почему ты этому удивляешься, невеста? Это ведь слуга царев: он одну тяжбу судит, а другой тяжбы ищет, чтобы царево сердце сделать добрым". - "И вот что мне еще объясни: человек траву срезает, а что срежет, то два козла, за ним идя, поедают. Почему бы тем козлам, влезшим в сено, не есть траву несрезанную?" И сказал царь: "Невеста! Чему ты удивляешься! Ес-ли человек возьмет другую жену с чужими детьми, то что он наработает, то они съедят. А для себя у него ничего нет. А теперь иди, невеста, в мой покой". Так она и стала его женой
объяснение: читання в житті будь-якого утвореного розумної людини займає важливе місце. без знань, отриманих з книг, неможливе формування особистості. навіщо потрібно читати? читання збагачує нашу внутрішню духовну життя, навчає і розвиває, розвиває уяву і пам’ять, збагачує словниковий запас.
у різному віці книги по-різному впливають на нас. перші книги, казки, дитячі оповідання вчать дітей взає, доброту, послуху і багато чому іншому. у підлітковому віці книги відображають проблеми відносин між людьми, дорослішання, кохання і дружбу. у зрілому віці книги зачіпають питання різних сфер життя, будь то політика, культура, шлюб, старіння. улюблені книги, затерті до дірок, з заломанными куточками сторінок, переносять нас в літературні вигадані або реальні світи, щоб ще раз пережити солодкі моменти. з віком змінюється ставлення до книг, але “звичка до читання” повинна бути закладена ще в дитинстві.
деякі письменники висловлюють думку, що читач – це співавтор книги. не слід забувати, що справжній читач повинен аналізувати прочитане. автор, створюючи свій твір, викладає свої думки і бачення предмета,… але читач це все сприймає і переробляє під призмою свого досвіду, життєвої ситуації і світогляду. одна і та ж книга може бути сприйнята людьми по-різному. хтось побачить у ній комедію, хтось- трагедію, а хтось- нічого цікавого. виходячи з прочитаного, читач формує свою думку не лише про книгу, але і про автора, про світ, який той описує. він розповідає про свої враження, виносить судження про дії і характер персонажів, оцінює їх. не можна бездумно “проковтувати” книгу, це не буде істинним “читанням”. справжній читач готовий не тільки прочитати книгу, але і перечитати її для більш кращого розуміння сюжету, персонажів, задуму автора.
писемність зародилася давно, з’явилися книгодрукування, електронні книги. буде винайдено ще багато речей, але читання залишиться основним джерелом, будоражащем уяву. люди будуть читати, думати про прочитане і аналізувати, сумувати і сміятися. мені подобаються слова письменника ст. набокова: “хороший читач – це той, у якого розвинені уява, пам’ять, словниковий запас та який наділений художнім чуттям”.
Только на русском могу написать рассказ.
И в то время устроил Соломон большой пир своим людям. Тогда предстали пред царем две женщины-блудницы, и сказала одна женщина: "Я в беде, господин мой. Я и эта подруга моя - мы живем в одном доме, в котором обе и родились. У меня родился сын. А на третий день после того, как я родила, и эта женщина родила сына. Живем же мы только вдвоем, и никого нет с нами в нашем доме. Этой ночью сын этой женщины умер, потому что она заспала его. И вот, встав среди ночи, она взяла с моей руки моего мальчика и положила его спать на свое ложе, а своего умершего мальчика положила ко мне. Я встала утром покормить младенца и нашла его мертвым. Тут я и разобралась, что это не мои сын, которого я родила". А другая женщина сказала: "Нет, мой сын живой, а это твой умер". И спорили они перед царем.
Царь Соломон просил царевну за себя. И не отдали ее за него. Тогда Соломон сказал бесам: "Идите, и возьмите царевну ту, и приведите ее ко мне". И бесы, пойдя, похитили ее на переходе, когда она шла из покоев матери, посадили ее в судно и помчали по морю.
И примчали ее к городу. Один бес пошел и поведал Соломону-царю: "Привели невесту тебе". Царь же, сев на коня, выехал на берег. И сказала ему царевна: "Нынче я твоя, царь. Но вот что мне объясни: человек пил воду, а сзади у не-го она выходила вон". Царь сказал: "Почему ты этому удив-ляешься? Ведь это дом царский: сюда входит, отсюда выходит". И спросила царевна: "И вот еще объясни мне, что это такое: один человек, в воде бродя, воды просит, а волны сбивают его?" Соломон ответил: "О невеста! Почему ты этому удивляешься, невеста? Это ведь слуга царев: он одну тяжбу судит, а другой тяжбы ищет, чтобы царево сердце сделать добрым". - "И вот что мне еще объясни: человек траву срезает, а что срежет, то два козла, за ним идя, поедают. Почему бы тем козлам, влезшим в сено, не есть траву несрезанную?" И сказал царь: "Невеста! Чему ты удивляешься! Ес-ли человек возьмет другую жену с чужими детьми, то что он наработает, то они съедят. А для себя у него ничего нет. А теперь иди, невеста, в мой покой". Так она и стала его женой
объяснение: читання в житті будь-якого утвореного розумної людини займає важливе місце. без знань, отриманих з книг, неможливе формування особистості. навіщо потрібно читати? читання збагачує нашу внутрішню духовну життя, навчає і розвиває, розвиває уяву і пам’ять, збагачує словниковий запас.
у різному віці книги по-різному впливають на нас. перші книги, казки, дитячі оповідання вчать дітей взає, доброту, послуху і багато чому іншому. у підлітковому віці книги відображають проблеми відносин між людьми, дорослішання, кохання і дружбу. у зрілому віці книги зачіпають питання різних сфер життя, будь то політика, культура, шлюб, старіння. улюблені книги, затерті до дірок, з заломанными куточками сторінок, переносять нас в літературні вигадані або реальні світи, щоб ще раз пережити солодкі моменти. з віком змінюється ставлення до книг, але “звичка до читання” повинна бути закладена ще в дитинстві.
деякі письменники висловлюють думку, що читач – це співавтор книги. не слід забувати, що справжній читач повинен аналізувати прочитане. автор, створюючи свій твір, викладає свої думки і бачення предмета,… але читач це все сприймає і переробляє під призмою свого досвіду, життєвої ситуації і світогляду. одна і та ж книга може бути сприйнята людьми по-різному. хтось побачить у ній комедію, хтось- трагедію, а хтось- нічого цікавого. виходячи з прочитаного, читач формує свою думку не лише про книгу, але і про автора, про світ, який той описує. він розповідає про свої враження, виносить судження про дії і характер персонажів, оцінює їх. не можна бездумно “проковтувати” книгу, це не буде істинним “читанням”. справжній читач готовий не тільки прочитати книгу, але і перечитати її для більш кращого розуміння сюжету, персонажів, задуму автора.
писемність зародилася давно, з’явилися книгодрукування, електронні книги. буде винайдено ще багато речей, але читання залишиться основним джерелом, будоражащем уяву. люди будуть читати, думати про прочитане і аналізувати, сумувати і сміятися. мені подобаються слова письменника ст. набокова: “хороший читач – це той, у якого розвинені уява, пам’ять, словниковий запас та який наділений художнім чуттям”.
print