Зберігаючи зміст поданих нижче речень, перебудуйте їх так, щоб не було дієприслівників. зверніть увагу на те, якими формами можна їх замінити, як зміняться структура речень б вираження думки. 1. водяні млини, попритулювавшись до високого каміння, поховавшись під зеленими вербами, крутять день і ніч чорними колесами (і. нечуй-левицький). 2. студенти мовчки стоять, милуючись із зоряного неба, вдихаючи пахощі облитої дощем землі (ю. яновський). 3. христя, почувши нестямний голос, підійшла до дверей (панас мирний). 4. романко зареготався, почувши бажання семенова вчитись, але, трохи подумавши, згодився (м. коцюбинський). 5.ще хвилину люди стояли тихо ,немов не вiрячи в розчарування,немов чогось ще сподiваючись.
Саме восени в лісі все стає казковим і незвичайним. Багряне листя осики схоже на достиглі яблука, жовте листя верби — на кораблики, а листя клена — на золоті зірки. Блищить на сонці сріблисте павутиння, червоніють яскраві кетяги горобини. На лісовій галявині ще можна знайти підберезники, рожеві сироїжки, слизькі грузді, запашні рижики. На старих великих пеньках тиснуться один до одного опеньки. У лісовому струмку вода настільки прозора, що видно кожну травинку. Гарно в весняному лісі.
Свіже і прозоре повітря. Голубіє небо. Сонце пестить. Але ось налетів раптово вітерець, і зашумів ліс, зашепотіли берізки, заскрипіли своїми могутніми верхівками сосни.
2. 1) Все вище (присл.) піднімаються нові будинки. Це вище (прикм.) визнання на світі.
2) Нижче (присл.) опускаються осінні тумани. Нижче (прикм.) вікно розчинилося.
3) Ми пірнули глибше (присл.). Глибше (прикм.) блюдце було повне води. 4) Краще (присл.) відразу виконувати домашнє завдання, а не відкладати на потім. Краще (прикм.) яблуко я віддав другові. 5) На вулиці ставало все гірше (присл.). Гірше (прикм.) рядно бабуся підстилає під яблунею, щоб яблука падали на нього. 6) Ми пе боїмося, що буде складніше (присл.). Це завдання складніше (прикм.) за попереднє.
3. Однакові за звучанням і написанням слова можна розрізнити за значенням, поставленим питанням.