Збірні числівники. Завдання: запишіть правильно словосполучення, узгодивши числівник з іменником.
1Двоє( книга)
2.Троє (двері)
3.Четверо( вікно)
4.П'ятеро (учень)
5.Шестеро(день)
6.Десятеро (танцівниць)
7. П'ятнадцятеро(окуляри)
8. Дев*ятнадцятеро (столів)
9. Восьмеро ( друг).
10. Двадцять шестеро (кошеня) 11. Семеро (брат) 12. Тринадцятеро (трамвай).
кожна людина є цінною та неповторною. усі ми різні, але прагнення стати гідною людиною має стати нашою спільною рисою. недарма кожен з батьків намагається зробити усе можливе, щоб їхня дитина виросла гідною людиною. але як це – бути гідним? що таке гідність?
протягом життя ми всі робимо вчинки та приймаємо рішення. деякі з них є правильними, деякі призводять до помилок. таким чином ми вчимося та розвиваємося. є також певні орієнтири, на яки ми маємо рівнятися – морально-етичні принципи, затверджені суспільством.
гідність – це вміння тримати себе та свої думки чистими, що є вчинити правильно, навіть якщо для цього доведеться боротися з особистими емоціями та переступати через свої слабкості. гідність – це внутрішнє відчуття благородства та відчуття власної відповідальності за своє життя та життя близьких. гідна людина має чисті думки, адже саме від цього залежать її вчинки. чесніть, благородство, порядність, співчуття до навколишніх та доброзичливість людині стати гідною.
наше життя є складним. в ньому зустрічається усе: радість і горе, нагороди та випробування. ми стикаємося з підлістю, зрадою, ненавистю та болем. це також невід’ємні частини нашого життя, але тільки від нас залежить: чи гідно ми витримаємо ці складні життєві іспити та вийдемо з труднощів переможцем, зберігши людяність, чи зламаємося та
втратимо єдине, що нам по суті належить – свою гідність.
сьогодні, коли в сучасному світі досить важко знайти правильний шлях, адже моральні цінності та еталони правильної поведінки у суспільстві докорінно зламані, а людське життя не важить нічого, сьогодні, як ніколи, гостро постає проблема пошуку та відродження насамперед у самому собі цих вічних рис, що врешті решт і роблять людину гідною – тобто справжньою людиною.
Стежечка
Ходім зі мною
стежечко
обережно
не зачепися за камінець
переступи соломку
і під спориш не ховайся
все одно бачу
а там
за городом
ого як ти виросла
сама біжиш
через струмок перескакуєш
батіжком по пилюці цвяхаєш
за суницею збочуєш
топчеш горох при дорозі
коли б глянути
стежко
он з тої гори
на всенький світ
тільки не поспішай
така верчена ти
як дзиґа
але ж світ красний
голова крутиться
2. Вітер
знаю того легіня
знаю
капелюха
когутячим пір’ям
замаїв
дримбає
попід носом
круглий день
а до діла
пень
бо
зрідка пахощі
попасе в полонині
молоденькі хвилі
підстьобне до водопою
то заверне дим
з ватри
просто в очі
ніби звідти
срібні бджілки
викурює
хоч би одну зірку
стряс тобі з неба
зате на Великдень
прикотив сонце
у Космачі
розписане
3. Хмара
то не хмара
а дірява парасоля
сама змокла
ще й мене
до нитки
намочила
бачив я бачив
як несе вона
на плечах
малі хмарята
вони мені
ріжки виставляли
міни надимали
а від них
маленькі дощики