Займенник "щось" розібрати як частину мови​

Мокрий важкий сніг ще прикриває тендітні паростки нового життя, що прокидаються від зимового сну, але сила й енергія молодих пагонів не має перешкод.

Наближення весни відчувають всі в лісі. Звірі втомилися від довгої, голодної, холодної зими, тому подих змін радує та оживляє їх. Білочки метушаться і відшукують останні зимові припаси, ведмеді з запалими боками невдоволено виходять зі своїх барлогів.

Полохливий заєць прожогом перебігає від одного укриття до іншого. Йому ще зручно з високих заметів діставати молоденькі гілочки осик, але його біла зимова шубка збилася жмутами й ось-ось почне розсипатися, поступаючись місцем новому сіренькому костюму.

Скоро настане тепло, все задихає, заспіває, задзвенить. Ні з чим незрівнянне відчуття захоплення і радості очікування переповнює все живе.

Звичайні шпаки — одні з перших вісників весни. Вони прилітають зграями вже в лютому або березні, коли ще лежить сніг. Як тільки стає тепліше, самці з’являються поруч зі шпаківнями і дуплами і починають співати, розкривши дзьоб і розпустивши крила. Вони легко звикають до нових місць і цілком обходяться без природних дупел — їх влаштовують отвори в стінах або тріщини скель. Але найбільше їм підходять шпаківні, завдяки яким шпаки стали поширеним видом. Зазвичай ці пташки селяться в листяних лісах, де вони гніздяться в дуплах дерев, а годуватися літають на вирубки і навколишні луки. Гніздо будує самка. Її партнер допомагає лише символічно, зрідка приносячи якийсь будівельний матеріал — солому, суху траву, гілочки або пір’я.