Життя людини нерозривно пов’язана з рідною природою, з землею. Земля — це наша годувальниця. Людина живе і трудиться на ній, ділить з нею радість і горе. Іноді хочеться пройтися тихим кроком, вдивляючись у кожний горбок, кожну травинку, кожну берізку. Багато пережила наша земля весняних злив, якими напувала посіяне зерно, зимових заметілей, які вкривали білими снігами поля і ліси. Скільки земля пережила разом з людиною радості і скільки болю завдають їй бездушні люди, які творять добрі справи! Все може рідна земля зробити для людини. Вона може нагодувати хлібом, напоїти чистою водою, здивувати своєю красою. Ось тільки захистити себе не може. То ж давайте ставитись гармонійно до прирроди так як вона ставиться до нас.
Школьные Знания.com
Какой у тебя вопрос?
5 - 9 классыУкраїнська мова 5+3 б
Діалог на тему шкільного життя або дозвілля 12-14 реплік
Отметить нарушение Bodik463 22.09.2016
ответы и объяснения
annaburyak777
Annaburyak777 Умный
Діалог на тему шкільного життя пропоную скласти так:
- Привіт, Катрусю! Чому тебе сьогодні не було в школі?
- Привіт, Аліно! На жаль, я захворіла.
- Ой, щось страшне?
- Та ні, звичайна застуда. Можливо, розкажеш мені, як справи в школі?
- Все як зазвичай. На мові сьогодні вивчали числівники, а на математиці повторювали пройдений матеріал.
- А можеш сказати, що задали додому?
- Так, звичайно. З мови треба провідміняти числівники "сорок" і "сто тридцять п'ять".
- Записала.
- З літератури потрібно вивчити вірш Шевченка на сторінці підручника 147. А з англійської варто скласти твір на тему "Мої весняні канікули".
- Дякую тобі.
- А ще вчителька просила спитати, чи не хочеш ти брати участь у шкільному конкурсі "Я - режисер"?
- Дуже цікаво, а що потрібно?
- Треба відзняти і змонтувати відео про школу.
- Це мені цікавить. Подай заявку і за мене, будь ласка.
- Добре, одужуй! Чекаю на тебе в школі! Бувай!
- Дякую, бувай!
Життя людини нерозривно пов’язана з рідною природою, з землею. Земля — це наша годувальниця. Людина живе і трудиться на ній, ділить з нею радість і горе. Іноді хочеться пройтися тихим кроком, вдивляючись у кожний горбок, кожну травинку, кожну берізку. Багато пережила наша земля весняних злив, якими напувала посіяне зерно, зимових заметілей, які вкривали білими снігами поля і ліси. Скільки земля пережила разом з людиною радості і скільки болю завдають їй бездушні люди, які творять добрі справи! Все може рідна земля зробити для людини. Вона може нагодувати хлібом, напоїти чистою водою, здивувати своєю красою. Ось тільки захистити себе не може. То ж давайте ставитись гармонійно до прирроди так як вона ставиться до нас.