ЗАВДАННЯ: виправте помилки, розставте розділові знаки, допущені автором.
Завжди в Уираіні своєрідним жиночим обирегом був віночок. І нині як і в давнену з ранйого детинства кожна дівченка вчится виплітати з різного зіля БІНОЧЬКИ. ВІНОЧЬОК служив не ТІЛЬКИ окрасою ГОЛОВИ ДІ8ЧІНИ він був «знахарем душі» бо в нйому є чаклунська сила щьо і боль знімає і волося биреже.
Ромашка най молодша за віком у вінку і її почяли вплітати у віночок тоді коли периконал ись що вона преносить не леше здоровя а й доброту та ніжнісьть.
Бесмертник дарує здоровя людині бо його квіти тамують головний біль.
Першою у дівочій віночок вяжуть посиредині завжди світло коричневу стрічьку яка семволізує землю.
Вважалося якщьо віночьок препливав до берига то його власнеця вийде заміш.
До віночька впліталося богато різних квітів. Периважна більшість із них має лікувалні властивосьті. Всйого у українському вінку дванадцять квіток і кожна з них є своєрідним лікарьом і обирегом.
Чудово, неначе в казці! Все навколо виблискує під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.
Де-не-де з-під опалого листя виглядають маленькі боровички, лисички, підберезовики.
А високо в блакитному небі безперестанку пливуть темно-сині хмаринки, нагадуючи своїми обрисами різних казкових персонажів. Розсікаючи небесну блакить, повагом летять і зажурливо курличуть журавлі.
Як хороше, як гарно навкруги тобі, осінь, за цю красу!
Думаю цього тобі вистачить.