Наш мир прекрасен!В нём столько красивых мест.Я хочу рассказать вам о моей красивой улице.Оформлено всё в древнем стиле.В 1-9 век до нашей эры после моей улицы заканчивался город.Всё было закрыто шлагбаумами а на посту стояли военные.Тогда с правлениями и технологиями его решили расширить.И уже в 10 веке до нашей эры он был расширен.Были уже постороенны красивые здания.Возле входа в мой двор от улицы расположен декоративный мостик.Раньше на том месте была река.Но она к сожалению высохла.Я считаю что моя улица красивая во всём городе.
На украинском если надо Наш світ прекрасний! У ньому стільки красивих мест.Я хочу розповісти вам про мою красивою уліце.Оформлено все в стародавньому стіле.В 1-9 століття до нашої ери після моєї вулиці закінчувався город.Всё було закрито шлагбаумами а на посту стояли военние.Тогда з правліннями і технологіями його вирішили расшіріть.І вже в 10 столітті до нашої ери він був расшірен.Билі вже постороения красиві зданія.Возле входу в мій двір від вулиці розташований декоративний мостік.Раньше на тому місці була река.Но вона на жаль висохла. Я вважаю що моя вулиця красива у всьому місті.
Привіт, Оксано! - Привіт, Альонко! Як ся маєш? - Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе? - Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились? - Я навчаю свого двоюрідного брата української мови! - Та не може бути! Ти ще сама маленька! - Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали! - А твій брат зовсім не знає української мови? - Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову! - Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською? - Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша! - І яким чином ти навчаєш Сашка української мови? - Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами. - А ти пробувала давати йому читати українські тексти? - Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова! - Альонко, мені здається, що я можу до тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати. - Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна до - Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти? - Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас. - Ну, тоді до зустрічі! - До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!
На украинском если надо
Наш світ прекрасний! У ньому стільки красивих мест.Я хочу розповісти вам про мою красивою уліце.Оформлено все в стародавньому стіле.В 1-9 століття до нашої ери після моєї вулиці закінчувався город.Всё було закрито шлагбаумами а на посту стояли военние.Тогда з правліннями і технологіями його вирішили расшіріть.І вже в 10 столітті до нашої ери він був расшірен.Билі вже постороения красиві зданія.Возле входу в мій двір від вулиці розташований декоративний мостік.Раньше на тому місці була река.Но вона на жаль висохла. Я вважаю що моя вулиця красива у всьому місті.
- Привіт, Альонко! Як ся маєш?
- Добре, у мене тепер є справи, тож нудьгувати ніколи! А в тебе?
- Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас… Вибач, а які це в тебе справи з’явились?
- Я навчаю свого двоюрідного брата української мови!
- Та не може бути! Ти ще сама маленька!
- Так, але він молодший від мене. До того ж я добре знаю українську мову і завжди на уроках отримую вищі бали!
- А твій брат зовсім не знає української мови?
- Зовсім! Мої дядько та тітка, його батьки, переїхали сюди з Білорусі, з міста Гомеля, місяць тому. А Сашко вивчав в школі лише білоруську мову!
- Але ж білоруська мова, здається, схожа з українською?
- Це тільки так здається, але насправді слова вимовляються інакше! І орфографія зовсім інша!
- І яким чином ти навчаєш Сашка української мови?
- Поки що дуже просто. Я показую йому предмети та кажу, як вони називаються українською. Він повторює, а потім повинен мені скласти речення з цими словами.
- А ти пробувала давати йому читати українські тексти?
- Так, але він так кумедно читає, що я не можу втриматися від сміху! Начебто хтось узяв та перекрутив усі слова!
- Альонко, мені здається, що я можу до тобі навчати Сашка української мови. У мене є кілька цікавих ідей щодо того, як можна організувати уроки. А також я точно не буду сміятися, коли він стане читати.
- Оксанко, я так вдячна тобі! Ти собі не уявляєш! Мені так потрібна до
- Нема за що! Ну, я побігла! Коли мені до вас прийти?
- Можна завтра о п’ятій, Сашко якраз буде у нас.
- Ну, тоді до зустрічі!
- До зустрічі! Ще раз красно тобі дякую! Побачимось!