завдання до уроку: 1.прочитати теоретичний блок;
2.за планом скласти твір-опис памятки на чернетці( в зошити перппишемо,як вийдемо з дистанційки)
Пам'ятка — 1) те, що зберігають на згадку, що нагадує про кого-небудь; 2) твір давньої писемності, архітектури; 3) книжечка або аркуш із правилами, настановами; 4) предмет матеріальної культури минулого, який зберігся; щось таке, що здатне відновити і берегти людську пам’ять.Робота з текстом-описом пам’ятки історії та культури.
Найціннішою — хоч і не найдавнішою — архітектурною пам’яткою Тернополя є бароковий Домініканський костел св. Вінцента Феррарського (тепер — кафедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ).Шукати барочного велета довго не доведеться: варто відійти від залізничного вокзалу в Тернополі на кілька сотень метрів — і біля пошти з фонтанами піднімуться дві вежі зі складними, цікавимидахами — так неначе зелені пірамідки нашаровуються одна на одну. Фасадом святиня обернена на сучасний майдан Волі. Колись, у польський період, це була площа ім. Яна Собеського. Головний тернопільський майдан існував уже в середині XVIII століття, коли домініканський костел лише задумували будувати, тож храм і площа здавна разом.Зведено величну святиню в 1749-1779 рр. (за іншими даними, завершили будівництво у 1778 р., а освятили храм у 1779 р.) за проектом Августа Мошинського. Величну базиліку прикрашено двома триступінчастими вежами з видовженими пірамідальними завершеннями. Масивний овальний купол з люкарнами, який завершується ліхтарем, підсилює враження монументальності. Південна вежа храму колись мала годинник. Склепіння центральної нави розписав сюжетами з історії домініканського ордену в 1777 р. живописець-монументаліст Станіслав Строїнський. Фрески бічних нав належали його учневі Юзефу Хойницькому. До наших часів розписи збереглися лише фрагментарно на куполі (сучасні розписи плафона виконав киянин Георгій Журавський, наву розписали місцеві митці І. Зілінок та М. Николайчук).У 1820-1901 рр. костел належав єзуїтам, а в приміщеннях келій розташовувалась гімназія. У 1908-1910 рр. було реставровано купол, поновлено фрески й електрифіковано костел.Храм дуже постраждав у квітні 1944 р. Відновили його у 1959 р., після чого у святині розмістили склад театральних декорацій. У 1978-1989 рр. в соборі розташовувалася Тернопільська картинна галерея.До костелу примикають приміщення барокових двоповерхових келій (зараз — державний архів області). Невеликий вхід збоку до костелу цікавий динамічною барочною пластикою. Фасади храму колись прикрашали скульптури. У святині збереглася пам’ятна дошка 1778 р. на честь фундатора монастиря Юзефа Потоцького.Колись вхід до храму стерегла статуя святого Вінцента (Вінсента, Вінцентія), покровителя доброчинних товариств, котрий був патроном тернопільського костелу. На середину XVIII ст. Вінцент був зовсім «свіжим» святим: його, французького священика-місіонера з XVI століття, було канонізовано лише в 1737 р. Тієї скульптури давно вже немає. Біля входу до храму в 2004 р. було встановлено пам’ятник кардиналу Йосипові Сліпому.
Робота з пам’яткою «Як працювати над твором-описом пам’ятки історії та культури».ПАМ'ЯТКА«Як працювати над твором-описом пам’ятки історії та культури»1. Уважно розглянь зображення пам’ятки історії та культури.2. Знайди інформацію про те, хто й коли створив пам’ятку.3. Знайди легенди та перекази, пов’язані з історією пам’ятки.4. Склади орієнтовний план тексту-опису за схемою:I. Вступ. Повідомлення про пам’ятку, її місцезнаходження, коротка історія створення.II. Основна частина (опис).III. Кінцівка. Оцінка пам’ятки (чим запам’яталася, що в ній вразило) або роздум (чому її необхідно берегти).
- Привіт, Дмитрику,
- Коли ти виростеш, ти ким хочеш стати?
- Я ведучим на телебаченні, а ти?
- А я хочу стати космонавтом,
- А чому?
- Як чому? Відправляють тебе у космос, літаєш, їж їжу у тюбиках, про тебе пишуть в газетах, за на телебачення,
- А я гадаю, що краще самому працювати на телебаченні, камери, світло, всі на тебе дивляться, біжать до телевізорів тільки щоб твою програму подивитися, не робота - рай,
- Та ні, от коли потім через 100 років тебе по історії, по географії вивчають, коли тебе потім пам`ятають, розповідають дітям про тебе-оце рай, а коли тебе подивилися і все... Тьху,
- Як хочеш, а мені ця професія подобається,
- А мені, моя подобається,
- Ну і гаразд, хай кожен з нас стане тим ким захоче,
- А коли ми станемо, тими ким захочемо, все одно будемо дружити, так?
- Так.
- Ну все пішли на історію.
Що ж спонукає дельфінів рятувати тонучих людей, виштовхуючи їх з води? Виявляється, це пов'язано з властивим ним природженим рефлексом виштовхування родичів на повітря.Дихання у дельфінів може здійснюватися лише при винирюванні. Якщо ж дельфін, що ослабів, або новонароджене дитинча не в змозі піднятися на- верх і виставити голову з води, то на до йому, по видаваних їм сигналах лиха, прийдуть інші дельфіни і виштовхнуть його з води. Рефлекс виштовхування виявляється у дельфінів і побачивши мовчить і навіть мертвого родича. Цим і пояснюється виштовхування з води тонучих людей.
ІІ. Взимку сплячі тварини всього на який-небудь градус тепліше навколишнього повітря, у декого температура падає навіть до п'яти градусів морозу. Серце у них хоч і ледве-ледве, але б'ється, тоді як у тварин, що не впадають в сплячку, серце зупиняється при температурі тіла 15 градусів. У ссавців разів в 10 знижується газовий обмін і в 40 разів – дихання. Їжак робить, що згорнувся в клубочок, ледве уловимий вдих один раз в хвилину. Ховрах, що занурюється в сплячку в цілому на 9 місяців, або кажан встигають 97
за цей час перебачити всі сни, які лише можуть приснитися. Сплячка – найяскравіший прояв сезонно-річних ритмів. А їм підкоряються і тварини, що відзначають прихід зими і літа зміною вбрання, і рослини, що зацвітають, приносять плоди і що скидають листя в певний термін, і нарешті, людина, яка зміну сезонів відчуває інколи дуже гостро.